Mareo - Andrés Calamaro

Me da vergüenza y no sé si decírtelo

Si se me nota no levanto la mirada

Y me derrito si te tengo cara a cara

Si te encuentro a solas

Vuelvo a creer en Dios

Es que me mata tu ausencia

Y haberte querido tanto

Porque el recuerdo no es real

Estemos juntos otra vez

El tiempo arrasa secuestrando mi pudor

Cobro confianza y te dirijo unas palabras

Caigo al abismo que el presente nos depara

Y febril en la caída pregunto: ¿Que nos pasó?

Es que me mata tu ausencia

Y haberte querido tanto

Porque el recuerdo no es real

Y estemos juntos otra vez

Es que me mata tu ausencia

Y haberte querido tanto

Porque el recuerdo no es real

No acepto más pasarla mal

Estemos juntos otra vez

Мені соромно і я не знаю, чи казати тобі

Якщо ти мене помічаєш, я не дивлюся

І я тану, якщо зустріну тебе віч-на-віч

Якщо я знайду тебе одну

Я знову вірю в Бога

Це те, що твоя відсутність мене вбиває

і я так тебе любив

Бо пам’ять не справжня

давайте знову будемо разом

Час спустошує, викрадає мою скромність

Я набираюся впевненості і звертаюся до вас з кількома словами

Я падаю в прірву, яку несе нам сьогодення

І гарячково восени питаю: Що з нами сталося?

Це те, що твоя відсутність мене вбиває

і я так тебе любив

Бо пам’ять не справжня

І будемо знову разом

Це те, що твоя відсутність мене вбиває

і я так тебе любив

Бо пам’ять не справжня

Я більше не приймаю поганого часу

давайте знову будемо разом