En el último trago (Versión abstemia) - Andrés Calamaro

Tómate esta botella conmigo

y en el último trago nos vamos.

Quiero ver a que sabe tu olvido

sin poner en mis ojos tus manos.

Esta noche no voy a rogarte,

esta noche te vas de a de veras;

qué difícil tener que dejarte

sin que sienta que ya no me quieras.

Nada me han enseñado los años

siempre caigo en los mismos errores.

Otra vez a brindar con extraños

y a llorar por los mismos dolores.

Tómate esta botella conmigo

y en el último trago me besas.

Esperamos que no haya testigos

por si acaso te diera vergüenza.

Si algún día sin querer tropezamos,

no te agaches ni mi hables de frente;

Simplemente la mano nos damos

y después que murmure la gente.

Nada me han enseñado los años

siempre caigo en los mismos errores.

Otra vez a brindar con extraños

y a llorar por los mismos dolores.

Tómate esta botella conmigo

y en el último trago nos vamos…

візьми цю пляшку зі мною

і в останній чарці ми йдемо.

Я хочу побачити, яке на смак твоє забуття

не торкаючись рук мені в очі.

Сьогодні ввечері я не буду тебе благати,

сьогодні ввечері ти справді йдеш;

як важко залишити тебе

без відчуття, що ти мене більше не любиш.

Роки мене нічому не навчили

Я завжди впадаю в ті самі помилки.

Знову тости з незнайомцями

і плакати від тих же болів.

візьми цю пляшку зі мною

і в останній чарці ти цілуєш мене.

Сподіваємося, свідків немає

на випадок, якщо вам було соромно.

Якщо одного разу ми ненароком спіткнемося,

не нахиляйся і не розмовляй зі мною попереду;

Ми просто потискаємо один одному руки

а після цього люди ремствують.

Роки мене нічому не навчили

Я завжди впадаю в ті самі помилки.

Знову тости з незнайомцями

і плакати від тих же болів.

візьми цю пляшку зі мною

і в останній чарці ми йдемо...