Ледоход - Андрей Ковалев

Потянуло уже весной,

Хоть холодный ветер свистит.

Бережок у речки косой,

А старый лед на речке стоит.

А река рванула напролом,

Запоздалый пошел ледоход.

И ненужный стоит паром,

А мы в разлуке с тобой целый год.

Ледоход, мадам, ледоход-

Это значит, весна идет.

Ледоход опять, ледоход,

Ах, как жаль, что любовь пройдет.

Год назад тихо речка текла,

Ребятня пускала корабли,

Но еще не шумела листва,

А ты шептала мне о любви,

А река играла волной,

Да на берег плескала в накат,

И паромщик молчал хромой,

А я, конечно же, сам виноват…

Ах, как жаль, что любовь пройдет.

Потягнуло вже навесні,

Хоч холодний вітер свистить.

Бережок біля річки косої,

А старий лід на річці стоїть.

А річка рвонула напролом,

Запізнілий пішов льодохід.

І непотрібний стоїть пором,

А ми в розлуці з тобою цілий рік.

Льодохід, мадам, льодохід-

Це означає, що весна йде.

Льодохід знову, льодохід,

Ах, як шкода, що кохання пройде.

Рік тому тихо річка текла,

Діти пускали кораблі,

Але ще не шуміло листя,

А ти шепотіла мені про кохання,

А річка грала хвилею,

Так на берег хлюпала в накат,

І поромник мовчав кульгавий,

А я, звичайно, сам винен...

Ах, як шкода, що кохання пройде.