Милая-любимая - Андрей Ковалев

Мы по городу беспечно

Всем сегодня город рад.

Вдруг девчонка нам навстречу —

Отведи, попробуй взгляд.

Незнакомая девчонка,

Неземная красота.

Смотрят все друзья вдогонку,

Я смотрю… моя мечта.

Милая любимая,

Где же раньше ты была, 2 р И по улицам, каким

Без меня ты шла?

Я лечу за ней как ветер

И, краснея, говорю:

«Лучше нет тебя на свете!»

И в глаза ее смотрю.

А глаза огромные,

А улыбка скромная.

Может быть, в кино пойдем,

А она: «Давай пойдем.»

А в кино билетов нет,

Но ведь можно погулять.

Тихий вечер, в окнах свет,

Можно мне тебя обнять.

Робко поведя плечом,

Руку мне свою подашь.

Будем вспоминать потом

Самый первый вечер наш.

Ми по місту безтурботно

Усім сьогодні місто радий.

Раптом дівчисько нам назустріч —

Відведи, спробуй погляд.

Незнайоме дівчисько,

Неземна краса.

Дивляться всі друзі навздогін,

Я дивлюся… моя мрія.

Мила кохана,

Де ж раніше ти була, 2 р І по вулицях, яким

Без мене ти йшла?

Я лікую за нею як вітер

І, червоніючи, говорю:

«Краще немає тебе на світі!»

І в очі її дивлюся.

А очі величезні,

А посмішка скромна.

Може, в кіно підемо,

А вона: «Давай підемо.»

А в кіно квитків немає,

Але ж можна погуляти.

Тихий вечір, у вікнах світло,

Можна мені тебе обійняти.

Несміливо повівши плечем,

Руку мені свою подаси.

Згадуватимемо потім

Найперший вечір наш.