Я всю жизнь буду ждать тебя - Андрей Ковалев

На картах мира меня не найдешь и будет молчать телефон.

Закончится праздник, его не вернешь, и время рвануть на обгон.

Скажешь «прости, се ля ви», ревность-гиена грызет мою боль.

Осколками нежность остынет в крови.

Окно, подоконник, до неба рукой.

Припев:

Я всю жизнь буду ждать тебя, как святыню любовь беречь.

От холодного злого огня, от пустых и ненужных встреч.

Я тебя разлюбить не смог и тоску не залить вином.

Но я верю, хоть мир жесток — лед растает в сердце твоем.

Летят самолеты, спешат поезда, на трассах сплошной застой.

Где-то погасла моя звезда и я для тебя чужой.

Портрет Че Гевары на белой стене, стакан на столе пустой.

«Последняя осень"останется мне. Окно, подоконник, до неба рукой.

Припев:

Я всю жизнь буду ждать тебя, как святыню любовь беречь.

От холодного злого огня, от пустых и ненужных встреч.

Я тебя разлюбить не смог и тоску не залить вином.

Но я верю, хоть мир жесток — лед растает в сердце твоем.

Я всю жизнь буду ждать тебя, как святыню любовь беречь.

От холодного злого огня, от пустых и ненужных встреч.

Я тебя разлюбить не смог и тоску не залить вином.

Но я верю, хоть мир жесток — лед растает в сердце твоем.

В сердце твоем.

В сердце твоем.

На картах світу мене не знайдеш і мовчатиме телефон.

Закінчиться свято, його не повернеш, і час рвонути на обгін.

Скажеш «вибач, се ля ви», ревнощі-гієна гризе мій біль.

Уламками ніжність охолоне в крові.

Вікно, підвіконня, до неба рукою.

Приспів:

Я все життя чекатиму на тебе, як святиню любов берегти.

Від холодного злого вогню, від порожніх і непотрібних зустрічей.

Я тебе розлюбити не зміг і тугу не залити вином.

Але я вірю, хоч світ жорстокий — лід розтане в твоїм серці.

Летять літаки, поспішають поїзди, на трасах суцільний застій.

Десь згасла моя зірка і для тебе чужий.

Портрет Че Гевари на білій стіні, склянка на столі порожній.

«Остання осінь» залишиться мені. Вікно, підвіконня, до неба рукою.

Приспів:

Я все життя чекатиму на тебе, як святиню любов берегти.

Від холодного злого вогню, від порожніх і непотрібних зустрічей.

Я тебе розлюбити не зміг і тугу не залити вином.

Але я вірю, хоч світ жорстокий — лід розтане в твоїм серці.

Я все життя чекатиму на тебе, як святиню любов берегти.

Від холодного злого вогню, від порожніх і непотрібних зустрічей.

Я тебе розлюбити не зміг і тугу не залити вином.

Але я вірю, хоч світ жорстокий — лід розтане в твоїм серці.

У серці твоєму.

У серці твоєму.