Unmasking the Imposters - Ancst

Suffocated and strangled by regulations

Stabbed in the back by the vultures of this bubble

Empty eyes that gaze through us

Mouths filled with shit, fiends where once where friends

Your desire, your childish conceptions

You envenom our minds with vanities

So cynic, so antiquated

There’s just black and white in your box of paints

How could I fall for these

Narrow-minded and crooked impostors?

How could I be so wrong?

There is nothing left for us except these broken dreams

Shitfaced tricksters that roam the fields where we belonged

Stuck in their vortex, doomed to know better

You arrogate to police our thoughts

You won’t tell me what is right or wrong

Two-faced hypocrite, your double-life betrays you

And unmasks the poser you are

Portrayal of society

You are a piece of shit

Fake and distorted

Self-exploiter, self-exposer

And as time goes by you will fade

Into oblivion, into nothingness

Задушений і задушений правилами

Ударений в спину грифами цієї бульбашки

Пусті очі, які дивляться крізь нас

Роти наповнені лайном, негідники де колись де друзі

Ваше бажання, ваші дитячі уявлення

Ти отруюєш наш розум марнославством

Такий цинічний, такий застарілий

У вашій коробці з фарбами є лише чорне та біле

Як я міг потрапити на це

Вузьколасі й криві самозванці?

Як я можу помилятися?

Нам нічого не залишається, крім цих розбитих мрій

Нерозумні шахраї, які бродять по полях, де ми належали

Застрягли в їхньому вирі, приречені знати краще

Ви звинувачуєтеся, щоб контролювати наші думки

Ви не скажете мені, що правильно, а що неправильно

Дволикий лицемір, твоє подвійне життя зраджує тебе

І розкриває того, що ти є

Зображення суспільства

Ти шматок лайна

Фальшиві та спотворені

Самовикривач, самовикривач

І з часом ви згаснете

У забуття, в небуття