Final Hour - Ancst

You’ve reached the end, the abyss, the barren fields, your life torn asunder

You’ve reached the peak, the final hour, you are doomed to adapt

In their world, this realm of blame, guilty as charged, feed on their hate

Pushed to the edge and laughed upon, the dregs will prevail over you

You’ll never fit into their social grid, in sync with the herd

Brought to your knees and spat upon, this system will swallow you whole

Onward to death, hope has forsaken you

Pushed aside, no one there to give a shit

Drenched in shame, there is only pity to keep you warm

You are to blame for thinking that you could run from this

With all dreams and wishes gone what will you consume in these endless nights?

Dust and forgotten flesh, the pleasures of the servants

Damned to rejoice, gone is the burden of truth

This new life has taken all lively from you

Compensation now is your only friend

Deprivation, welcome the descent

Ти досяг кінця, прірви, безплідних полів, твоє життя розірвано на частини

Ви досягли піку, останньої години, ви приречені адаптуватися

У їхньому світі ця сфера звинувачень, винних, як їх обвинувачують, живиться їхньою ненавистю

Виштовхнутий до краю й посміяний, осад візьме верх

Ви ніколи не вписуєтеся в їх соціальну мережу, синхронно зі стадом

Поставлена на коліна й опльована, ця система поглине вас цілком

До смерті, надія покинула вас

Відсунутий убік, нікого не байдуже

Обливаючись ганьбою, залишається лише жалість, щоб зігріти вас

Ви самі винні, що думали, що можете втекти від цього

Коли всі мрії та бажання зникли, що ти споживатимеш у ці нескінченні ночі?

Пил і забуте тіло, задоволення слуг

Проклятий радіти, зник тягар істини

Це нове життя оживило вас

Тепер компенсація — ваш єдиний друг

Позбавлення, вітаємо спуск