Sleeping Princess Of The Arges - Ancient

Tonight the moon is full in the land beyond the forest.

The howling of

Wallachian wolves, a serenade to the dreariest soul

I’m alone, within the confines of my barren home bereaved, left behind

Grieving for the one, my ashen bride

A host of ravens hover from majestic winter mountains.

Into my ears they

Whisper, a sullen song of melancholy

Five hundred years have passed since the flowers blossomed.

Green meadows

Now benighted and shadows embrace the frozen sun

I’m alone

«I remember the glorious storms, the wrath of the heavens upon the shores

The erotic winds and their symphonies, resounding above the elegant trees

I remember the nights spent in thine arms, while making dark love with

Bestial charm.

A setting provided with incessant rain, sipping the blood

From each others veins.»

As mist, I travel the dismal skies, feeding, my ravenous appetite

Dreaming, of candles and gleaming stars.

Bleeding, from my lovelorn scars

Once I was a blissful delighted man, residing over a splendid land.

Now a

Beast of nocturnal guise, bent to cease my immortal life

«I am longing to touch thee, my love, to bake in the warmth of the skies

Above.

Marveled by landscapes so picturesque with the nestled brow on my

Nurturing breast.

I yearn to taste the sweet tongue of thy kiss, to dance

In the halls of the fiery abyss.

Vanquish thy curse and come set me free

Awake me, my darling, from my tortured sleep.»

As mist, I travel the dismal skies, feeding, my ravenous appetite

Dreaming, of candles and gleaming stars.

Bleeding, from my lovelorn scars

Once I was a blissful delighted man, residing over a splendid land.

Now a

Beast of nocturnal guise, bent to cease my immortal life

«Through ethereal dreams I convoke to thee like a gentle breeze upon a

Reposing sea.

Let my waves wash away thy grief, and convey thy shadowless

Soul back to me.»

I’ve renounced the ways of christ.

I’ve spat on his throne and scoffed at

His lies.

I’ll install a new kingdom to which there will be everlasting

Indulgence for you and me

Soon we shall stroll through the spellbinding mark.

My time has come to

Relinquish this earth, with cascading tears of horizons unseen, I’ll be

Reunited with my pallid queen

«Through ethereal dreams»

Together we’ll drink to our undying love.

Absinthe shall lift us on the

Wings of a dove, and transport us to places beyond our dreams, where

Graceful nymphs dominate the scene

And so I forsake my ancient abode.

My calamitous fable of woe unfolds with

Valor, I face the sweltering sun.

In thy pale reflection of death, we are

Alone

(Solo: Jesus Christ!)

Сьогодні вночі повний місяць у землі за лісом.

Виття

Волоські вовки, серенада найтошливішій душі

Я один, у межах мого безплідного дому, втраченого, залишеного

Сумую за єдиною, мою попелясту наречену

З величних зимових гір вилітає ворон.

У мої вуха вони

Шепіт, похмура пісня меланхолії

Минуло п’ятсот років, як розцвіли квіти.

Зелені луки

Тепер безночі й тіні обіймають замерзле сонце

Я самотній

«Я пам’ятаю славні бурі, гнів небес на берегах

Еротичні вітри та їхні симфонії, що лунають над витонченими деревами

Я пам’ятаю ночі, проведені в твоїх обіймах, коли займався темним коханням

Звірячий чар.

Обстановка з безперервним дощем, потягуючи кров

Один від одного жили».

Як туман, я мандрую по похмурому небу, годуючись, мій жадний апетит

Мрія про свічки та блискучі зірки.

Стікає кров'ю від моїх улюблених шрамів

Колись я був блаженною щасливою людиною, що мешкав у прекрасній землі.

Тепер а

Звір у нічному образі, який хотів припинити моє безсмертне життя

«Я бажаю доторкнутися до тебе, моя люба, спектися в теплі небес

Вище.

Я вражений такими мальовничими краєвидами з притиснутою бровою на мому

Догляд за грудьми.

Я прагну скуштувати солодкий язик твого поцілунку, танцювати

У залах вогняної безодні.

Знищи своє прокляття і прийди, звільни мене

Розбуди мене, мій любий, від мого мученого сну».

Як туман, я мандрую по похмурому небу, годуючись, мій жадний апетит

Мрія про свічки та блискучі зірки.

Стікає кров'ю від моїх улюблених шрамів

Колись я був блаженною щасливою людиною, що мешкав у прекрасній землі.

Тепер а

Звір у нічному образі, який хотів припинити моє безсмертне життя

«Через ефірні сни я викликаю до тебе, як лагідний вітерець на

Спокійне море.

Нехай мої хвилі змиють твоє горе і перенесуть твою безтіню

Повернися до мене.»

Я зрікся шляхів христа.

Я плював на його трон і насміхався з нього

Його брехня.

Я встановлю нове королівство, яке буде вічним

Поблажливість для вас і для мене

Незабаром ми пройдемося через знак, що зачаровує.

Мій час настав

Відмовлюся від цієї землі, із сльозами небачених горизонтів, я буду

Возз’єднався з моєю блідою королевою

«Крізь ефірні сни»

Разом ми вип'ємо за наше невмираюче кохання.

Абсент підніме нас на 

Крила голуба, і перенесіть нас в місця поза нашими мріями, де

Витончені німфи домінують на сцені

І так я покинув мою давню обитель.

Моя жахлива байка про горе розгортається разом

Доблесть, я зустрічаюся з спекотним сонцем.

У твоєму блідому відображенні смерті ми є

На самоті

(Соло: Ісус Христос!)