Proxima Centauri - Ancient

by foreign shores we tread our way

no clue of what’s beyond

a lurking threat unknown to man

an ancient force of prey

through time and space we travel on our curious natures grow

an evil dark and frightening place

where no man should dare to go ave aquevale for the neptune towers subside

we unlock doors unprepared

to face the horrors far beyond

as feeble speaks of dust

we boldly linger on and on our souls will burn with flames so high

and vanquished we will be for we are merely strangers

in this void of misery

cruched and butchered drained and slayed

our souls forever scream

engulfed and severed, tortured and maimed

with no hope to be free

anghuishly crying no able of dying

a curse no one can tell

forever standed and abandoned

our souls will burn in hell

liberate tute meex infernis

we hear our cries we know our lies

the punishment is due

beware and fear that which is near

and face the world’s demise demise

so far yet close this hidden evil

a scythe reaping souls

a breading unportrayable death

will swallow all mankind

we have not seen the face of death

and hell is just a word

the truth is far much worse and vile

our existence too absurd

the fatal verge of no return

now breached beyond restraint

how many times must our souls cry

before we finally learn

we face what power is out of reach

until we crash and burn

a warning’s given us remain on our home soil

for furious proxima centauri

will shred this mortal coil

shred this coil

shred this coil

чужими берегами ми ступаємо

немає поняття про те, що там далі

таємна загроза, невідома для людини

стародавня сила здобичі

у часі й просторі, ми мандруємо , наша допитлива природа зростає

зло темне й страшне місце

куди жодна людина не наважується пройти ave aquevale, щоб вежі Нептуна спадати

ми відмикаємо двері непідготовленими

зіткнутися з жахами далеко за межами

як слабкий говорить про пил

ми сміливо затримуємось і на нашій душі буде горіти таке полум’я

і переможені ми будемо бо ми просто чужі

у цій порожнечі біди

пом'ятий і розбитий, осушений і вбитий

наші душі вічно кричать

поглинений і розірваний, закатований і покалічений

без надії бути вільним

тужливо плаче, не в змозі померти

прокляття, про яке ніхто не може сказати

назавжди стояв і покинутий

наші душі будуть горіти в пеклі

звільнити tute meex infernis

ми чуємо свої крики, ми знаємо свою брехню

покарання настало

остерігайтеся й бійтеся того, що поблизу

і зіткнутися зі смертю світу

поки ще закрито це приховане зло

коса, яка жне душі

невиразна смерть

поглине все людство

ми не бачили обличчя смерті

а пекло це лише слово

правда набагато гірша й підла

наше існування занадто абсурдне

фатальна межа не повернення

тепер порушено без обмеження

скільки разів має плакати наша душа

перш ніж ми нарешті навчимося

ми стикаємося з тим, яка сила не досяжна

доки ми не впадемо й не згорімо

надане нам попередження залишатися на домашній землі

для лютої проксими Центавра

подрібнить цю смертну котушку

подрібнити цю котушку

подрібнити цю котушку