Dying in a Moment of Splendour - Ancient Rites

Ich umarme die Finsternis

Seit dem Tag an dem meine Reise began

Always embraced the Dark

Since the day my journey began

With length of time

We gain a step in knowledge

With length of time

A step closer to Death

(However)

J’ai plus de souveniers que si j’avais mille ans

I have gathered as many memories

As if I have lived a thousand years

Only choice left

Is to die in a moment of splendour

Ultimate this experience shall be

Echoes of melancholy

Are haunting my dreams

Dying in a moment of splendour

Echoes of melancholy

Are haunting my dreams

Waiting this inevitable event

Of ultimate splendour

The time when Death shall arrive

As a welcome companion

Although immortality it is I always craved

But so tragic yet divine it must be

When ending in beauty

As there is nothing grander left

To reach out for

While a larger than life experience

Is achieved

Ich umarme die Finsternis

Seit dem Tag an dem meine Reise began

Always embraced the Dark

Since the day my journey began

With length of time

We gain a step in knowledge

With length of time

A step closer to Death

J’ai plus de souveniers que si j’avais mille ans

Ich umarme die Finsternis

Почалося Seit dem Tag an dem meine Reise

Завжди обіймав Темряву

З дня початку моєї подорожі

З тривалістю часу

Ми здобуваємо кроку знань

З тривалістю часу

На крок ближче до смерті

(Однак)

J’ai plus de souveniers que si j’avais mille ans

Я зібрав стільки ж спогадів

Ніби я прожив тисячу років

Залишився тільки вибір

Це померти в мить пишності

Остаточний цей досвід має бути

Відлуння меланхолії

Переслідують мої мрії

Померти в момент величі

Відлуння меланхолії

Переслідують мої мрії

В очікуванні цієї неминучої події

Неймовірної пишності

Час, коли прийде Смерть

Як запрошений компаньйон

Хоча безсмертя – це я завжди прагнув

Але таким трагічним, але божественним це має бути

Коли закінчується красою

Оскільки не залишилося нічого величнішого

Щоб звернутись

Хоча більший, ніж життєвий досвід

Досягнуто

Ich umarme die Finsternis

Почалося Seit dem Tag an dem meine Reise

Завжди обіймав Темряву

З дня початку моєї подорожі

З тривалістю часу

Ми здобуваємо кроку знань

З тривалістю часу

На крок ближче до смерті

J’ai plus de souveniers que si j’avais mille ans