Ypres - Ancient Rites

On this site of reflection, you came to me as a ghost

Near this monument of the fallen, where one hears the sad last post

Celebration in the city of Ypres, again a new year was born

Not on this place of eternal silence, where quietly souls mourn

For time did not matter on this site, of the graveless dead

Near the leafless trees, we somehow met

On this site of reflection, you came to me as a ghost

Near this monument of the fallen, where one hears the sad last post

Born in different times, we never knew each other

Born in different times, we never even met

But on this night when the world celebrates, believe met:

But on this night when the world celebrates, I regret your dead

On this site of reflection, you came to me as a ghost

Near this monument of the fallen, where one hears the sad last post

Thousands of names engraved, poor souls fate did not spare

The night was cold, the wind unkind, still wondering what brought me there

Born in different times, we never even met

But on this night when the world celebrates believe me: I regret your dead

Tragic appearance, your uniform torn, your skin full of dirt

We did not speak, nor laugh or cry, did not utter a single word

We kept an honourable distance, borders of time cannot be crossed

As ther is between the living, who hold on to live at any cost

And the dead, whose lifes and dreams along with their bodies lost

Here you appear, probably a trick of the mind that I might have lost

На цій ділянці роздумів ти прийшов до мене як привид

Біля цього пам’ятника загиблим, де чути сумний останній пост

Святкування в місті Іпр, знову народився новий рік

Не в цьому місці вічної тиші, де тихо сумують душі

Бо час не мав значення на цім місці, безгробних мертвих

Біля безлистих дерев ми якось зустрілися

На цій ділянці роздумів ти прийшов до мене як привид

Біля цього пам’ятника загиблим, де чути сумний останній пост

Народжені в різні часи, ми ніколи не знали один одного

Народжені в різні часи, ми навіть не зустрічалися

Але в цю ніч, коли світ святкує, вірте, що зустрілися:

Але в цю ніч, коли світ святкує, я шкодую про вашу смерть

На цій ділянці роздумів ти прийшов до мене як привид

Біля цього пам’ятника загиблим, де чути сумний останній пост

Тисячі викарбуваних імен, бідних душ не пощадила доля

Ніч була холодна, вітер недобрий, я все ще гадав, що привело мене туди

Народжені в різні часи, ми навіть не зустрічалися

Але в цю ніч, коли світ святкує, повір мені: я шкодую про вашу смерть

Трагічний вигляд, ваша форма розірвана, ваша шкіра повна бруду

Ми не розмовляли, не сміялися чи не плакали, не вимовляли жодного слова

Ми дотримувалися почесної дистанції, кордони часу неможливо переступити

Як є між живими, які тримаються жити за будь-яку ціну

І мертві, чиї життя і мрії разом із тілами втрачені

Ось ви з’являєтеся, ймовірно, вихід розуму, який я може втратити