Холодные дни - Анатолий Крупнов

Я побеждён, я бит.

Ха!

И ты права,

А я опять всё сделал не так.

Всю свою злость на мне ты снова будешь срывать

И всех и всё расставлять по местам.

Всегда ты лучше знала, что и как мне делать

Где и с кем, зачем и когда,

А я устал, прости, мне надоело

Быть неправым во всём и всегда!

Тающий снег и облака,

Запахи звёзд, летний закат —

Я отдаю это тебе…

Ну, а теперь всё и пока.

Или прости, или пойми,

Мы как в Раю были одни,

Ну, а теперь всё и прощай,

Ведь даже в Раю бывают холодные дни!

И я порой тебя так сильно ненавидел,

Что готов был даже любить.

И очень часто я любил тебя так сильно,

Что хотел бы просто убить.

Ты говорила мне, что я уже большой

И чтоб валять дурака перестал.

Ты говорила мне, что болен я душой,

А я не болен — я просто устал.

Я переможений, я битий.

Ха!

І ти права,

А я знову все зробив не так.

Всю свою злість на мені ти знову зриватимеш

І всіх і все розставляти по місцях.

Завжди ти краще знала, що і як мені робити

Де і з ким, навіщо і коли,

А я втомився, вибач, мені набридло

Бути неправим у всему і завжди!

Тане сніг і хмари,

Запахи зірок, літній захід —

Я віддаю це тобі...

Ну, а тепер все і поки.

Або вибач, або зрозумій,

Ми як у Раю були одні,

Ну, а тепер все і прощай,

Адже навіть у Раю бувають холодні дні!

І я іноді тебе так сильно ненавидів,

Що був готовий навіть любити.

І дуже часто я любив тебе так сильно,

Що хотів би просто вбити.

Ти говорила мені, що я вже великий

І щоб валяти дурня перестав.

Ти говорила мені, що хворий я душою,

А я не хворий — я просто втомився.