Сильнее меня - [AMATORY]

Ещё одна вздёрнутая душа — да

Отрекшая меня

Кто я?

Я твой герой

Падший ангел

Первый твой

Тают последние дни — суицид

Вонзая под кожу стекло

Догорают мечты, но не о тебе

Взлетая в воздух всё

Выше, быстрее, сильнее

Твоя очередь поменять этот мир

Жизнь не кончена ты не станешь другим

Есть время кто ты сам для себя

Ещё одна вздёрнутая душа

Земля потеет кровью

Забирая с собою тебя

Не может нести земля тебя

На это способен только я

С пеной у рта приходит ответ

На главный вопрос ответишь — нет!

Тают последние дни — суицид

Вонзая под кожу стекло

Догорают мечты, но не о тебе

Взлетая в воздух всё

Выше, быстрее, сильнее

Сильнее меня!

Шёпот крови — терпи это

Шёпот крови, отголоски боли

Шёпот крови… Шёпот крови

Терпи!

Терпи!

Терпи это!

С болью в груди я знаю что меня ждёт

В этой грязи никто свет не найдёт

Прозрачная жидкость из глаз потечёт

Твой ласковый голос красиво мне лжёт

Я пытаюсь понять в чём твоя месть

Я стучусь в никуда разбиваясь о жесть

И в этой душе царит пустота

Ещё одна…

Ещё одна…

Ще одна кинута душа - так

Зрікши мене

Хто я?

Я твій герой

Грішний ангел

Перший твій

Тануть останні дні - суїцид

Встромляючи під шкіру скло

Догоряють мрії, але не про тебе

Злітаючи в повітря все

Вище, швидше, сильніше

Твоя черга змінити цей світ

Життя не кінчено ти не станеш іншим

Є час, хто ти сам для себе

Ще одна кинута душа

Земля потіє кров'ю

Забираючи з собою тебе

Не може нести земля тебе

На це здатний тільки я

З піною у рту приходить відповідь

На головне запитання відповиш — ні!

Тануть останні дні - суїцид

Встромляючи під шкіру скло

Догоряють мрії, але не про тебе

Злітаючи в повітря все

Вище, швидше, сильніше

Сильніше за мене!

Шепіт крові — терпи це

Шепіт крові, відлуння болю

Шепіт крові… Шепіт крові

Терпи!

Терпи!

Терпи це!

З боллю в груди я знаю що мене чекає

У цьому бруді ніхто світло не знайде

Прозора рідина з очей потече

Твій ласкавий голос гарно мені бреше

Я намагаюся зрозуміти в чому твоя помста

Я стукаю в нікуди розбиваючись про жерсть

І в цій душі панує порожнеча

Ще одна…

Ще одна…