Первый - [AMATORY]

Попадая в мою кровь,

Словно яд скользишь по венам.

Тысячи рук уносят далеко,

На вершины неба.

Ты, как вирус глубоко во мне!

Ты - мой компас, проводник во тьме.

Я знаю, без тебя - не проживу и дня!

Время не ждет, и я схожу с ума.

Время не ждет, ты знала сама, что

Попадая в мою кровь,

Словно яд скользишь по венам.

Тысячи рук уносят далеко,

На вершины неба.

Тебя нет рядом, - я иду ко дну;

Заполнить пустоту мою прошу.

Я знаю, холод твой согреет лишь меня.

Время не ждет, и я схожу с ума.

Время не ждет, ты знала сама, что

Попадая в мою кровь,

Словно яд скользишь по венам.

Тысячи рук уносят далеко,

На вершины неба.

На вершины неба.

На вершины неба.

Потрапляючи в мою кров,

Немов отрута ковзаєш по венах.

Тисячі рук забирають далеко,

На вершині неба.

Ти як вірус глибоко в мені!

Ти – мій компас, провідник у пітьмі.

Я знаю, без тебе – не проживу й дня!

Час не чекає, і я божеволію.

Час не чекає, ти знала сама, що

Потрапляючи в мою кров,

Немов отрута ковзаєш по венах.

Тисячі рук забирають далеко,

На вершині неба.

Тебе немає поруч, - я йду на дно;

Заповнити порожнечу мою прошу.

Я знаю, твій холод зігріє лише мене.

Час не чекає, і я божеволію.

Час не чекає, ти знала сама, що

Потрапляючи в мою кров,

Немов отрута ковзаєш по венах.

Тисячі рук забирають далеко,

На вершині неба.

На вершині неба.

На вершині неба.