Километры - [AMATORY]

Белые крылья взметнулись вверх

Нагота осталась чудовищной правдой

Теперь километры неба пусты

Если хочешь — бери, бери их обратно

Если есть силы верить и ждать

Выслушать сердце, попытаться понять…

Час за часом вся жизнь утекла

Моя неизбежность уносит тебя…

Облака серой копотью осели на дно

Кровью написано имя твое!..

Там, за тысячу сотен дней

Пойми — ты уже за чертой;

В себе ненависть ты убей

Скажи — останемся мы вдвоем

Тонет в грязи

Твой мертвый мир

Что оставил тебе

Заменять жизнь

Там, за тысячу сотен дней

Пойми — ты уже за чертой;

В себе ненависть ты убей

Скажи — останемся мы вдвоем

Растворится в тебе

Твой страх заменит сны

Не заменит любовь кровь

Ты поверь мне…

Если есть силы верить и ждать

Выслушать сердце, попытаться понять…

Час за часом вся жизнь утекла

Моя неизбежность уносит тебя…

Раствори во мне свою злобу

Тихой тенью уйди ко мне в разум

Рыжей ржавчиной источи мою веру

Подмешай мне свою отраву…

Я кровью рисую смело

Имя твоё в километрах неба…

Неба… Неба…

Неба!

Один — неверный шаг, и ты труп!

Один — неверный шаг, и ты враг!

Поверь -придуманный мною мир ложь

Теперь — километры неба пусты…

Один — неверный шаг, и ты труп!

Один — неверный шаг, и ты враг!

Поверь -придуманный мною мир ложь

Теперь — километры неба пусты…

И стены всё злее, всё давят и давят

Превращая всё в пепел, срывая всё в клочья

И веры песок на ладонях растает;

Кровью сквозь пальцы судьба утекает

И это конец — я не слышу себя

Всё сильней и сильней живую плоть режет разум

Пена!

Глотая воздух, я слепну

Убивает туман, отбирает надежду

И мысли всё злее, всё режут и режут

Проникая всё глубже.

Страх уже рядом

И тает надежда, в небо взмывая

И я вместе с ней вас всех покидаю…

Білі крила піднялися вгору

Нагота залишилася жахливою правдою

Тепер кілометри неба порожні

Якщо хочеш — бери, бери їх назад

Якщо є сили вірити і чекати

Вислухати серце, спробувати зрозуміти…

Годину за годиною все життя витекло

Моя неминучість забирає тебе.

Хмари сірою кіптявою осіли на дно

Кров'ю написано твоє ім'я!..

Там, за тисячу сотень днів

Зрозумій - ти вже за рисою;

У собі ненависть ти вбив

Скажи — залишимося ми вдвох

Тонет у грязюці

Твій мертвий світ

Що залишив тобі

Замінювати життя

Там, за тисячу сотень днів

Зрозумій - ти вже за рисою;

У собі ненависть ти вбив

Скажи — залишимося ми вдвох

Розчиниться в тебе

Твій страх замінить сни

Не замінить любов кров

Ти повір мені…

Якщо є сили вірити і чекати

Вислухати серце, спробувати зрозуміти…

Годину за годиною все життя витекло

Моя неминучість забирає тебе.

Розчини у мені свою злість

Тихою тінню піди до мене в розум

Рудою іржею витоку мою віру

Підмішай мені свою отруту.

Я кров'ю малюю сміливо

Ім'я твоє за кілометри неба…

Небо… Небо…

Небо!

Один - невірний крок, і ти - труп!

Один - невірний крок, і ти - ворог!

Повір - придуманий мною світ брехня

Тепер — кілометри неба порожні...

Один - невірний крок, і ти - труп!

Один - невірний крок, і ти - ворог!

Повір - придуманий мною світ брехня

Тепер — кілометри неба порожні...

І стіни все зліші, все тиснуть і тиснуть

Перетворюючи все на попіл, зриваючи все на шматки

І віри пісок на долонях розтане;

Кров'ю крізь пальці доля витікає

І це кінець — я не чу себе

Все сильніше і сильніше живе тіло ріже розум

Піна!

Ковтаючи повітря, я сліпну

Вбиває туман, відбирає надію

І мисли все зліші, все ріжуть і ріжуть

Проникаючи все глибше.

Страх вже поряд

І тане надія, небо злітаючи

І я разом з нею вас усіх покидаю...