Черно - [AMATORY]

Когда последний камень выгорит дотла

Над саркофагом мир начнёт сходить с ума

Каждый день эфир, где ложь сменяет бред

Правды больше нет

Вся вина

Испарялась, как вода

За кровь и боль

Проклятой ядерной весной

И с пеплом крики

Агонии не стихли

Напомнят о предательстве нам вновь

Но даже не имея власть

Ты бросил позади свой дом

Не стал стоять и наблюдать

Чтобы не проклинать себя потом

Ради других

Всех нас

Ради чужих

В тот час

Ведь жизнь одна

Так проста и так сложна

Один лишь миг

Способен сотворить или разрушить мир

Вся вина

Испарялась, как вода

За кровь и боль

Проклятой ядерной весной

Вся вина

Испарялась как вода

Напомнит боль

Проклятой ядерной весной

И с пеплом крики

Что никогда не стихнут

Их предали и бросили в огонь

Коли останній камінь вигорить вщент

Над саркофагом світ почне сходити з розуму

Щодня ефір, де брехня змінює марення

Правди більше немає

Вся вина

Випаровувалась, як вода

За кров та біль

Проклятої ядерної весни

І з попелом крики

Агонії не стихли

Нагадають про зраду нам знову

Але навіть не маючи владу

Ти кинув позаду свій дім

Не став стояти і спостерігати

Щоб не проклинати себе потім

Заради інших

Усіх нас

Заради чужих

Тієї години

Адже життя одне

Така проста і так складна

Одна лише мить

Здатний створити чи зруйнувати світ

Вся вина

Випаровувалась, як вода

За кров та біль

Проклятої ядерної весни

Вся вина

Випаровувалась як вода

Нагадає біль

Проклятої ядерної весни

І з попелом крики

Що ніколи не стихнуть

Їх зрадили і кинули у вогонь