Silent Suicide - Alistair Griffin

It’s closing time,

I stumble home I try to find my light.

The empty pictures of the football wifes,

who sleep alone tonight.

I think about,

jumping in or maybe jumping out.

I walk on water 'till my luck runs out,

I try to shout but no words come out.

I close my eyes, I feel the rush,

I touch the hands that pick me up.

In all my life I never found,

a reason I could be alive,

the meaning lost so many times.

This was my silent suicide.

Well life goes on,

and I can see the ground we’re standing on.

Sometimes I wonder, did I wait too long?

To feel the breath of your final song,

You said hold on!

I close my eyes, I feel the rush,

I touch the hands that pick me up.

In all my life I never found,

a reason I could be alive,

the meaning lost so many times.

This was my silent suicide.

I lost my faith and needed proof.

I see a door I walk straight through,

to find myself alone with you.

And if I live to see the day,

or hear the silence blown away.

Forgive my silent suicide.

I close my eyes, I feel the rush,

I touch the hands that pick me up.

In all my life I never found,

a reason I could be alive,

the meaning lost so many times.

Forgive my silent suicide.

I close my eyes, I feel the rush,

I touch the hands that pick me up.

In all my life I never found,

a reason I could be alive,

the meaning lost so many times.

This was my silent suicide.

In all my life I never found.

This was my silent suicide.

Forgive my silent suicide.

Настав час закриття,

Я спотикаюся додому, намагаюся знайти своє світло.

Порожні фотографії футбольних дружин,

які сьогодні сплять самі.

Я думаю про,

стрибнути або, можливо, вистрибнути.

Я ходжу по воді, поки моя удача не закінчиться,

Я намагаюся кричати, але слів не виходить.

Я закриваю очі, відчуваю порив,

Я торкаюся рук, які мене підхоплюють.

За все своє життя я ніколи не знайшов,

причина, чому я міг би бути живим,

сенс втрачено так багато разів.

Це було моє тихе самогубство.

Ну життя триває,

і я бачу землю, на якій ми стоїмо.

Іноді я задаюся питанням, чи я чекав занадто довго?

Щоб відчути подих твоєї останньої пісні,

Ти сказав, тримайся!

Я закриваю очі, відчуваю порив,

Я торкаюся рук, які мене підхоплюють.

За все своє життя я ніколи не знайшов,

причина, чому я міг би бути живим,

сенс втрачено так багато разів.

Це було моє тихе самогубство.

Я втратив віру й потребував доказів.

Я бачу двері, крізь які проходжу,

щоб опинитися наодинці з тобою.

І якщо я доживу до день,

або почути, як розвіяється тиша.

Пробачте моє тихе самогубство.

Я закриваю очі, відчуваю порив,

Я торкаюся рук, які мене підхоплюють.

За все своє життя я ніколи не знайшов,

причина, чому я міг би бути живим,

сенс втрачено так багато разів.

Пробачте моє тихе самогубство.

Я закриваю очі, відчуваю порив,

Я торкаюся рук, які мене підхоплюють.

За все своє життя я ніколи не знайшов,

причина, чому я міг би бути живим,

сенс втрачено так багато разів.

Це було моє тихе самогубство.

За все своє життя я ніколи не знайшов.

Це було моє тихе самогубство.

Пробачте моє тихе самогубство.