Романс - Алексей Вдовин

Помнишь, как мы провожали закат

Небо в глазах красным околышем

И как хотелось той ночью сверкать

И говорить, и говорить…

Помнишь, как мы провожали друзей

Как были все рюмки разбитыми

И фонарями моргали звезде

Над мостовой, над мостовой…

Как получилось так, что мы одни

Тихо сидим, шуршим одеждою

Падает снег на ладони твои

И никого нет, ничего нет…

Пам'ятаєш, як ми проводжали захід сонця

Небо в очах червоним околишем

І як хотілося тієї ночі виблискувати

І говорити, і говорити…

Пам'ятаєш, як ми проводжали друзів

Як були всі чарки розбитими

І ліхтарями моргали зірці

Над бруківкою, над бруківкою…

Як вийшло так, що ми одні

Тихо сидимо, шелестівши одягом

Падає сніг на долоні твої

І нікого немає, нічого немає...