Портовая - Алексей Вдовин

А в южном городе

Зима случайная

Дрожат огни, баркас качается

По ледяной воде

Любовь отчалила

Тем рейсом, что не возвращаются

Она пила портвейн

Пила ямайский ром

И плыли дни тоскою полные,

Но никаких вестей

И как-то майским днем

Сошел он в белом на причал

А полюби меня быстро

Молодого матроса

Этот город пленил

Этот город пьянит

Я бывал в Сан-Франциско

Видел Галапагосы,

Но только здесь ощутил

Что мой порох горит

И распускалась ночь

Бутонами огней

Портовой жизни опрометчивой

Не грел уже глинтвейн

Не грел шотландский скотч,

А грела мысль, что снова женщина

Он говорил всерьез

Такая встреча раз

Один лишь раз в сто лет случается,

А у него всего

Еще три вечера

Всего три слова для нее

А полюби меня чисто

Полюби меня просто

В этом городе скрыт

Под землею магнит

Я твой граф Монте-Кристо

Я подарю тебе остров

И в один день возьмет

Наше имя гранит.

А в південному місті

Зима випадкова

Тремтять вогні, баркас хитається

По крижаній воді

Кохання вирушило

Тим рейсом, що не повертаються

Вона пила портвейн

Пила ямайський ром

І пливли дні тугою повні,

Але жодних звісток

І якось травневим днем

Зійшов він у білому на причал

А полюби мене швидко

Молодого матроса

Це місто полонило

Це місто п'янить

Я бував у Сан-Франциско

Бачив Галапагоси,

Але тільки тут відчув

Що мій порох горить

І розпускалася ніч

Бутонами вогнів

Портового життя необачного

Не грів уже глінтвейн

Не грів шотландський скотч,

А гріла думка, що знову жінка

Він говорив серйозно

Така зустріч разів

Один раз на сто років трапляється,

А у його всього

Ще три вечори

Усього три слова для неї

А полюби мене чисто

Полюби мене просто

У цьому місті прихований

Під землею магніт

Я твій граф Монте-Крісто

Я подарую тобі острів

І в один день візьме

Наше ім'я – граніт.