Я хотел бы увидеть рай - Алексей Коротин

Я хотел бы увидеть рай,

Оставаясь при этом в живых.

И моя душа умерла,

Обернулась в свободный стих.

Я забыл тогда обо всём,

О друзьях, с кем безбожно пил.

Я бродил под твоим окном,

А душой в небесах парил.

Я бродил под твоим окном,

А душой в небесах парил.

Я кружился над сотней огней,

Я почувствовал высоту

И однажды во сне

Вдруг увидел свою мечту.

Стало скучно летать одному,

Я тебя бы позвал с собой

И вернулся вновь в суету

За тобой, за тобой.

В мире шумном людском городском

Я обрёл свой рай и мечту.

Я хотел бы увидеть рай,

Оставаясь при этом в живых.

И моя душа умерла,

Превратилась в свободный стих.

Я забыл тогда обо всём,

О друзьях, с кем безбожно пил.

Я бродил под твоим окном,

А душой в небесах парил.

Я хотів би побачити рай,

Залишаючись при цьому живими.

І моя душа померла,

Обернулася у вільний вірш.

Я забув тоді про все,

Про друзів, з ким безбожно пив.

Я тинявся під твоїм вікном,

А душею в небесах літав.

Я тинявся під твоїм вікном,

А душею в небесах літав.

Я кружляв над сотнею вогнів,

Я відчув висоту

І одного разу уві сні

Аж раптом побачив свою мрію.

Стало нудно літати одному,

Я тебе б покликав із собою

І повернувся знову в суєту

За тобою, за тобою.

У світі шумному людському міському

Я знайшов свій рай та мрію.

Я хотів би побачити рай,

Залишаючись при цьому живими.

І моя душа померла,

Перетворилася на вільний вірш.

Я забув тоді про все,

Про друзів, з ким безбожно пив.

Я тинявся під твоїм вікном,

А душею в небесах літав.