Блокнотик - Алексей Коротин

В глазах моих по-прежнему тоска

Живу не в прошлом, но опять один.

И жизнь бывает иногда пуста,

Когда не ты, а рок в ней господин.

Копаться в прошлом – участь чудака.

И за окном тоска - от серых льдин.

Опять застыла времени река

А я один, а я опять один.

В небо улетаю в тишине ночной.

Вечность вновь осталась за моей спиной.

Над вечерними огнями, взяв блокнотик со стихами

Я летаю в тишине ночной.

И вечер, словно сигаретный дым,

Вновь пролетит беседой за столом -

Заглянет друг - он стал совсем седым.

Но друг уйдёт, и станет всё равно.

В небо улетаю в тишине ночной.

Вечность вновь осталась за моей спиной.

Над вечерними огнями, взяв блокнотик со стихами

Я летаю в тишине ночной.

Над вечерними огнями, взяв блокнотик со стихами

Я летаю в тишине ночной.

В очах моїх, як і раніше, туга

Живу не у минулому, але знову один.

І життя буває іноді порожнє,

Коли не ти, а рок у ній пан.

Копатися у минулому – доля дивака.

І за вікном туга - від сірих крижин.

Знову застигла річка

А я один, а я знову один.

У небо відлітаю в нічній тиші.

Вічність знову залишилася за моєю спиною.

Над вечірніми вогнями, взявши блокнотик із віршами

Я літаю в нічній тиші.

І вечір, наче сигаретний дим,

Знову пролетить бесідою за столом

Зазирне друг – він став зовсім сивим.

Але друг піде, і стане все одно.

У небо відлітаю в нічній тиші.

Вічність знову залишилася за моєю спиною.

Над вечірніми вогнями, взявши блокнотик із віршами

Я літаю в нічній тиші.

Над вечірніми вогнями, взявши блокнотик із віршами

Я літаю в нічній тиші.