Путник - Алексей Коротин

Встретились два одиночества

На берегу реки.

Детство, юность, отрочество -

Прошлого маяки.

Разные были люди -

Две одиноких судьбы.

Все мы когда-то будем

На берегу реки.

Солнца усталого луч

Словно подводит черту.

Если мы станем лучше,

То обретём мечту.

Путник лишь знает правду -

Он до вершины дошёл.

Жаль, что его нет рядом,

С ним было так хорошо.

Если не видеть бренного,

Не замечать бравур.

Где-то у моря пенного

Грудью вдыхать гламур -

Мысли не будут ясными,

Боль перейдет в виски.

Всё-таки жить прекраснее

На берегу реки!

Солнца усталого луч

Словно подводит черту.

Если мы станем лучше,

То обретём мечту.

Путник лишь знает правду -

Он до вершины дошёл.

Жаль, что его нет рядом,

С ним было так хорошо.

Встретились два одиночества

На берегу реки.

Детство, юность, отрочество -

Прошлого маяки.

Разные были люди -

Две одиноких судьбы.

Все мы когда-то будем

На берегу реки.

Солнца усталого луч

Словно подводит черту.

Если мы станем лучше,

То обретём мечту.

Путник лишь знает правду -

Он до вершины дошёл.

Жаль, что его нет рядом,

С ним было так хорошо.

Зустрілися дві самотності

На березі річки.

Дитинство, юність, юність -

Минулого маяки.

Різні були люди

Дві самотні долі.

Усі ми колись будемо

На березі річки.

Сонця втомленого промінь

Неначе підводить межу.

Якщо ми станемо кращими,

То знайдемо мрію.

Подорожній лише знає правду

Він до вершини дійшов.

Жаль, що його немає поруч,

З ним було так добре.

Якщо не бачити тлінного,

Чи не помічати бравур.

Десь біля моря пінного

Грудьми вдихати гламур -

Думки не будуть ясними,

Біль перейде у віскі.

Все-таки жити прекрасніше

На березі річки!

Сонця втомленого промінь

Неначе підводить межу.

Якщо ми станемо кращими,

То знайдемо мрію.

Подорожній лише знає правду

Він до вершини дійшов.

Жаль, що його немає поруч,

З ним було так добре.

Зустрілися дві самотності

На березі річки.

Дитинство, юність, юність -

Минулого маяки.

Різні були люди

Дві самотні долі.

Усі ми колись будемо

На березі річки.

Сонця втомленого промінь

Неначе підводить межу.

Якщо ми станемо кращими,

То знайдемо мрію.

Подорожній лише знає правду

Він до вершини дійшов.

Жаль, що його немає поруч,

З ним було так добре.