Весенний дождь - Алексей Коротин

Дождь, первый дождь

Шел босиком по лужам.

Ждал, что придешь,

И был слегка простужен...

Он так хотел,

Чтоб ты была с ним рядом...

Нежно звенел,

Всех обнимая взглядом...

А я-то знал, как одиноко,

Как неуютно и темно,

Когда была ты так жестока,

А я, как дождь, стучал в окно...

Твой взгляд, как этот дождь весенний,

Такой бездонный, не со мной...

И за тобой иду я тенью,

Как этот дождик проливной...

Ветер качал

Забытые качели,

И напевал

Про первые капели...

Дождь закипал,

По лужам шел кругами,

Всё измерял

Весну мою шагами...

А я-то знал, как одиноко,

Как неуютно и темно,

Когда была ты так жестока,

А я, как дождь, стучал в окно...

Твой взгляд, как этот дождь весенний,

Такой бездонный, не со мной...

И за тобой иду я тенью,

Как этот дождик проливной...

Дощ, перший дощ

Ішов босоніж калюжами.

Чекав, що прийдеш,

І був трохи застуджений...

Він так хотів,

Щоб ти була поруч із ним...

Ніжно дзвенів,

Усіх обіймаючи поглядом.

А я знав, як самотньо,

Як незатишно та темно,

Коли була ти така жорстока,

А я, як дощ, стукав у вікно...

Твій погляд, як цей дощ весняний,

Такий бездонний, не зі мною.

І за тобою йду я тінню,

Як цей дощ зливи.

Вітер хитав

Забуті гойдалки,

І співав

Про перші краплі...

Дощ закипав,

По калюжах йшов кругами,

Все вимірював

Весну мою кроками...

А я знав, як самотньо,

Як незатишно та темно,

Коли була ти така жорстока,

А я, як дощ, стукав у вікно...

Твій погляд, як цей дощ весняний,

Такий бездонний, не зі мною.

І за тобою йду я тінню,

Як цей дощ зливи.