В трамвайчике по Пресне - Алексей Коротин

Я пройдусь по улицам Москвы -

Утром они так уютны.

Люди толпою-облаком проплыв,

Вдаль спешат, все с видом умным.

Улыбнусь девчонке из окна -

Я уже в трамвайчике по Пресне

Еду, и пыль стирая со стекла,

Пишу на нём "люблю тебя, Олеся".

Еду, и пыль, стирая со стекла,

Пишу на нём "люблю тебя, Олеся".

Московские улицы, улицы,

А небо весеннее хмурится,

А мне все по-прежнему хочется

Бродить по московским улицам

И ездить в старом трамвайчике туда-сюда,

Най-на-най

Най-на-най

Най-на-най

Най-на-най

Прокачусь наверно десять раз

И навсегда запомню это утро,

Будто, писал я песню не о нас,

А так себе, отвлёкся на минутку.

Будто, писал я песню не о нас,

А так себе, отвлёкся на минутку.

Московские улицы, улицы,

А небо весеннее хмурится,

А мне все по-прежнему хочется

Бродить по московским улицам

И ездить в старом трамвайчике туда-сюда,

Най-на-най

Най-на-най

Най-на-най

Най-на-най

Я пройдуся вулицями Москви -

Вранці вони такі затишні.

Люди натовпом-хмарою пропливли,

Вдалину поспішають, всі з виглядом розумним.

Посміхнуся дівчинці з вікна -

Я вже в трамвайчику Пресне

Їжу, і пил праючи зі скла,

Пишу на ньому "люблю тебе, Олеся".

Їжу, і пил, стираючи зі скла,

Пишу на ньому "люблю тебе, Олеся".

Московські вулиці, вулиці,

А небо весняне хмуриться,

А мені все, як і раніше, хочеться

Бродити московськими вулицями

І їздити в старому трамвайчику туди-сюди,

Най-на-най

Най-на-най

Най-на-най

Най-на-най

Прокачусь напевно десять разів

І назавжди запам'ятаю цей ранок,

Наче писав пісню не про нас,

А так собі, відволікся на хвилинку.

Наче писав пісню не про нас,

А так собі, відволікся на хвилинку.

Московські вулиці, вулиці,

А небо весняне хмуриться,

А мені все, як і раніше, хочеться

Бродити московськими вулицями

І їздити в старому трамвайчику туди-сюди,

Най-на-най

Най-на-най

Най-на-най

Най-на-най