Один на один - Алексей Коротин

Всем, кто на районе...

Чужой район, чужой подъезд и дом.

Твой дом.

И ты была прекрасна.

И ты смотрела вдаль, а за твоим окном

Лишь тихо падал снег - на счастье.

Лишь тихо падал снег - на счастье.

И тихо падал снег твоей судьбы.

Он уносил с собой печаль и горесть.

Я в это время шёл домой к тебе,

Но вышла вот какая повесть.

Хотя и вел себя он "на понтах",

Я понял, что у парня сдали нервы.

Я прочитал в его глазах страх

И правым нижним ударил первым.

Он падал медленно, красиво как в кино,

А пацаны вокруг стояли молча.

Теперь уже мне было все равно:

Кто будет следующий из стаи волчьей.

Второй пошел мгновенно, напролом.

В кругу свои законы - это ясно.

Чужой район, чужой подъезд и дом.

Твой дом.

И ты была прекрасна.

Тебя я знал давно - со школьных лет.

По парку часто вместе мы гуляли.

Писал на стенах я "Наташка плюс Олег",

Но год назад встречаться перестали.

Твой крик останется в душе навек.

Ты кинулась из-за спины внезапно,

Не знала ты, что у него в руке

Был нож, и все было, увы, напрасно.

Но Бог он видит все, он все же есть!

Отвел беду невидимой рукою властной.

И крик в толпе: "Она же может умереть.

Бросайте их.

Пора смываться..."

Бросайте их.

Пора смываться...

Чужой район, чужой подъезд и дом.

Твой дом.

И ты была прекрасна.

И ты смотрела вдаль, а за твоим окном

Лишь тихо падал снег,

Лишь тихо падал снег - на счастье.

Усім, хто на районі...

Чужий район, чужий під'їзд та будинок.

Твій будинок.

І ти була чудова.

І ти дивилася в далечінь, а за твоїм вікном

Лише тихо падав сніг – на щастя.

Лише тихо падав сніг – на щастя.

І тихо падав сніг твоєї долі.

Він забирав із собою смуток і прикрощі.

Я в цей час йшов додому,

Але вийшла ось яка повість.

Хоч і поводився він "на понтах",

Я зрозумів, що у хлопця здали нерви.

Я прочитав у його очах страх

І правим нижнім вдарив першим.

Він падав повільно, гарно як у кіно,

А хлопці навколо стояли мовчки.

Тепер уже мені було байдуже:

Хто буде наступним із зграї вовчої.

Другий пішов миттєво, напролом.

У колі свої закони – це ясно.

Чужий район, чужий під'їзд та будинок.

Твій будинок.

І ти була чудова.

Тебе я знав давно – зі шкільних років.

Парком часто разом ми гуляли.

Писав на стінах я "Наташка плюс Олег",

Але рік тому перестали зустрічатися.

Твій крик залишиться в душі навіки.

Ти кинулася з-за спини раптово,

Не знала ти, що в його руці

Був ніж, і все було даремно.

Але Бог він бачить все, він все ж таки є!

Відвів лихо невидимою владною рукою.

І крик у натовпі: “Вона ж може померти.

Кидайте їх.

Час змиватися..."

Кидайте їх.

Час змиватись...

Чужий район, чужий під'їзд та будинок.

Твій будинок.

І ти була чудова.

І ти дивилася в далечінь, а за твоїм вікном

Лише тихо падав сніг,

Лише тихо падав сніг – на щастя.