Но если бы не ты - Алексей Коротин

В детстве нам читали

"Сказку о потерянном времени".

Я б отдал полцарства,

Чтобы о ней не знать.

Словно я попал

Совсем в другое измерение,

А хотелось так,

По-настоящему летать.

Но, если бы не ты -

Я бы так и не узнал

Запах облаков.

Если бы не ты -

Я бы точно потерял

Веру в любовь.

Если бы не ты -

В городе была бы

Вечной зима.

Как же хорошо,

Что есть ты у меня

И ты одна.

Ты дитя прибоя

И, зовущей вдаль, морской волны,

Тоненькая струйка из песка

В пустыне бренной,

Луч в объятой тайной

Непокорной музам тишины...

Наши чувства неподвластны

Даже времени.

Но, если бы не ты -

Я бы так и не узнал

Запах облаков.

Если бы не ты -

Я бы точно потерял

Веру в любовь.

Если бы не ты -

В городе была бы

Вечной зима.

Как же хорошо,

Что есть ты у меня

И ты одна.

Но, если бы не ты -

Я бы так и не узнал

Запах облаков.

Если бы не ты -

Я бы точно потерял

Веру в любовь.

Если бы не ты -

В городе была бы

Вечной зима.

Как же хорошо,

Что есть ты у меня

И ты одна.

У дитинстві нам читали

"Казку про втрачений час".

Я б віддав півцарства,

Щоб про неї не знати.

Наче я потрапив

Зовсім в інший вимір,

А хотілося так,

По-справжньому літати.

Але, якби не ти -

Я б так і не впізнав

Запах хмари.

Якби не ти -

Я б точно втратив

Віру в кохання.

Якби не ти -

У місті була б

Вічна зима.

Як же добре,

Що ти є у мене

І ти одна.

Ти дитя прибою

І, кличе вдалину, морської хвилі,

Тоненький струмок з піску

У пустелі тлінної,

Промінь в обійманій таємницею

Непокірній музам тиші...

Наші почуття непідвладні

Навіть часу.

Але, якби не ти -

Я б так і не впізнав

Запах хмари.

Якби не ти -

Я б точно втратив

Віру в кохання.

Якби не ти -

У місті була б

Вічна зима.

Як же добре,

Що ти є у мене

І ти одна.

Але, якби не ти -

Я б так і не впізнав

Запах хмари.

Якби не ти -

Я б точно втратив

Віру в кохання.

Якби не ти -

У місті була б

Вічна зима.

Як же добре,

Що ти є у мене

І ти одна.