Многоточие - Алексей Коротин

Под пластом мировой культуры

Зарождаются новые зёрна -

Через горы макулатуры,

Через тысячи верст позора.

Освежат молодую поросль

Мысли - небом дарованы свыше.

И взойдет упрямый подросток -

Он один и его не слышат.

Но когда подкрадется время

То, в котором не будет власти.

Прорастет и другое семя

Имя ему - Счастье.

А за ним возродится, как ране,

И любовь, что жила между строчек.

Посвящается девочке Насте

Ставлю многоточие...

Я не знаю, что мне здесь петь

Я ещё не писал этот стих.

А хотелось бы улететь,

Может быть, а?

На Бали?

А давай улетим с тобой вместе.

И тогда забудем про то,

Как когда-то ходили,

Как когда-то весело было, а то.

Но когда подкрадется время

То, в котором не будет власти.

Прорастет и другое семя

Имя ему - Счастье.

А за ним возродится, как ране,

И любовь, что жила между строчек.

Посвящается девочке Насте

Ставлю многоточие...

Ставлю многоточие...

Під пластом світової культури

Зароджуються нові зерна -

Через гори макулатури,

Через тисячі верст ганьби.

Освіжать молоду поросль

Думки – небом даровані згори.

І зійде впертий підліток -

Він сам і його не чують.

Але коли підкрадеться час

Те, в якому не буде влади.

Проросте та інше насіння

Ім'я йому – Щастя.

А за ним відродиться, як ране,

І кохання, що жило між рядків.

Присвячується дівчинці Насті

Ставлю крапку...

Я не знаю, що мені тут співати

Я ще писав цей вірш.

А хотілося б відлетіти,

Може, га?

На Балі?

А давай полетимо з тобою разом.

І тоді забудемо про те,

Як колись ходили,

Як колись весело було, а то.

Але коли підкрадеться час

Те, в якому не буде влади.

Проросте та інше насіння

Ім'я йому – Щастя.

А за ним відродиться, як ране,

І кохання, що жило між рядків.

Присвячується дівчинці Насті

Ставлю крапку...

Ставлю крапку...