Маленький художник - Алексей Коротин

Очиню я бритвой сыну карандашик,

Пусть себе рисует разных чебурашек,

Пусть рисует море, пусть рисует сушу,

И на ёлке маленькой розовую грушу.

По-небу зелёные облака летят,

А на них усатые воробьи сидят,

Крокодилы синие, красные слоны,

А за облаками бабочки видны.

Баржей, прямо по морю, дом плывёт с трубой,

Дым струится в небо рыжей полосой.

По-небу летают зелёные киты,

И распустили пёрышки на хвостиках коты.

Сидит, на солнце греется, сиреневый сверчок,

В сетях своих запутал лягушку паучок,

Пасётся возле леса большая стрекоза,

На шее колокольчик, ну прямо как коза.

Очиню я бритвой сыну карандашик,

Пусть себе рисует разных чебурашек,

И пусть немного опыта, и не тверда рука,

С годами он научится, а на листке пока...

По небу зелёные облака летят,

А на них усатые воробьи сидят,

Крокодилы синие, красные слоны,

А за облаками бабочки видны.

Відчиню я бритвою синові олівець,

Нехай собі малює різних чебурашок,

Нехай малює море, нехай малює сушу,

І на ялинці маленьку рожеву грушу.

По-небу зелені хмари летять,

А на них вусаті горобці сидять,

Крокодили сині, червоні слони,

А там метелики видно.

Баржей, просто морем, будинок пливе з трубою,

Дим струмить у небо рудою смугою.

По-небу літають зелені кити,

І розпустили пір'їни на хвостиках коти.

Сидить, на сонці гріється, бузковий цвіркун,

У мережах своїх заплутав жабу павучок,

Пасеться біля лісу велика бабка,

На шиї дзвіночок, ну прямо як коза.

Відчиню я бритвою синові олівець,

Нехай собі малює різних чебурашок,

І нехай трохи досвіду, і не тверда рука,

З роками він навчиться, а на листку поки що...

По небу зелені хмари летять,

А на них вусаті горобці сидять,

Крокодили сині, червоні слони,

А там метелики видно.