Картины - Алексей Коротин

"Тайное становится явным".

Впереди безоблачны весны.

Я тебя встретил случайно

Под гладью лазури небесной.

Первые наброски неброски -

Радуги добавлю в палитру.

На глазах появятся блёстки,

На сердце растают льдинки.

Но ты точно знаешь, что я

Следом пойду за тобой,

Стану твоей стеной,

Солнечным ветром...

Я точно знаю, что ты -

Ярче далёкой звезды -

Той, что светит днём

На небосклоне.

Камень на перекрёстке,

Но я верю в удачу!

Судьба бьёт по-прежнему хлёстко,

Но я даю ей сдачи!

Фотографирую время

И рисую картины -

Словами, а им нет предела -

Картины реального мира!

Где ты точно знаешь, что я

Следом пойду за тобой,

Стану твоей стеной,

Солнечным ветром...

Я точно знаю, что ты -

Ярче далёкой звезды -

Той, что светит днём

На небосклоне.

Я точно знаю, что ты -

Ярче далёкой звезды -

Той, что светит днём

На небосклоне.

"Таємне стає явним".

Попереду безхмарні весни.

Я тебе зустрів випадково

Під гладдю небесної лазурі.

Перші начерки непомітні -

Веселки додам до палітри.

На очах з'являться блискітки,

На серці розтануть крижинки.

Але ти точно знаєш, що я

Потім піду за тобою,

Стану твоєю стіною,

Сонячним вітром...

Я точно знаю, що ти

Яскравіше за далеку зірку -

Той, що світить днем

На небосхилі.

Камінь на перехресті,

Але я вірю в удачу!

Доля б'є, як і раніше, хльостко,

Але я даю їй решти!

Фотографую час

І малюю картини -

Словами, а їм немає межі -

Картини реального світу!

Де ти точно знаєш, що я

Потім піду за тобою,

Стану твоєю стіною,

Сонячним вітром...

Я точно знаю, що ти

Яскравіше за далеку зірку -

Той, що світить днем

На небосхилі.

Я точно знаю, що ти

Яскравіше за далеку зірку -

Той, що світить днем

На небосхилі.