Двойник - Алексей Коротин

Полёт тишины.

Дней калейдоскоп.

Мерцанье огней.

Вновь бытие.

Бросает в озноб.

Эхо теней.

Сердце молчит.

Воздушный плен.

Тайны коснись.

Образ исчез.

Дыхание стен.

Твой голос: "Проснись"!

То, чего нет - волнует меня,

А то, что есть - тебя.

Кто же есть ты?

Ты мой сон?

Или явь?

Вся моя жизнь между стенами я.

Прожитый день – времени сын, след о делах.

Твой метроном сбивается с ритма в бледных висках.

Шорох шагов.

Трепет волны.

Блики зеркал.

Ты моя тень.

Мой двойник.

Мой портал.

То, чего нет - волнует меня,

А то, что есть - тебя.

Кто же есть ты?

Ты мой сон?

Или явь?

Вся моя жизнь между стенами я.

То, чего нет - волнует меня,

А то, что есть - тебя.

Прошлое легче забыть.

И в настоящем жить!

Політ тиші.

Днів калейдоскоп.

Мерехтіння вогнів.

Знову буття.

Впадає в озноб.

Відлуння тіней.

Серце мовчить.

Повітряний полон.

Таємниці торкнися.

Образ зник.

Дихання стін.

Твій голос: "Прокинься"!

Те, чого немає - хвилює мене,

А те, що є – тебе.

Хто ж ти є?

Ти мій сон?

Чи дійсність?

Все моє життя між стінами я.

Прожитий день – час син, слід про справи.

Твій метроном збивається з ритму в блідих скронях.

Шурхіт кроків.

Тремтіння хвилі.

Блики дзеркал.

Ти моя тінь.

Мій двійник.

Мій портал.

Те, чого немає - хвилює мене,

А те, що є – тебе.

Хто ж ти є?

Ти мій сон?

Чи дійсність?

Все моє життя між стінами я.

Те, чого немає - хвилює мене,

А те, що є – тебе.

Минуле легше забути.

І тепер жити!