Ты - Алексей Брянцев

Ты помнишь, тот счастливый дождь?

Конечно, помню, ну, о чем ты говоришь

Ты помнишь я промок насквозь?

Такой смешной.

Открыла дверь, а ты стоишь

— Мне очень плохо без тебя…

— Прости…

— Я был не справ

— Зачем меня ты отпустил?

— Я думал, ты уже давно забыла

— Конечно, нет, ты просто помни всё что было

Я буду думать о тебе, когда на сердце дождь

И в этой тишине, я верю ты придешь и станет ярче свет

Я скажу: «Малыш, привет»

— Ты помнишь, как ждала звонка?

-Конечно помню, помню все слова твои.

-Ты помнишь небо в облаках?

И мы с тобой под этим небом на двоих

— Мне очень плохо без тебя…

— Прости…

— Зачем меня ты отпустил?

— Я думал, ты уже давно забыла

— Конечно, нет, ты просто помни всё что было

Ти пам'ятаєш, той щасливий дощ?

Звичайно, пам'ятаю, ну, про що ти говориш

Ти пам'ятаєш я промок наскрізь?

Такий смішний.

Відчинила двері, а ти стоїш

- Мені дуже погано без тебе…

- Пробач…

— Я був не справ

— Навіщо мене ти відпустив?

—Я думав, ти вже давно забула

— Звичайно, ні, ти просто пам'ятай все що було

Я думатиму про тебе, коли на серці дощ

І в цій тиші, я вірю ти прийдеш і стане яскравіше світло

Я скажу: «Малюк, привіт»

— Ти пам'ятаєш, як чекала дзвінка?

-Звичайно пам'ятаю, пам'ятаю всі слова твої.

- Ти пам'ятаєш небо в хмарах?

І ми з тобою під цим небом на двох

- Мені дуже погано без тебе…

- Пробач…

— Навіщо мене ти відпустив?

—Я думав, ти вже давно забула

— Звичайно, ні, ти просто пам'ятай все що було