Счастье – безлимит - Алексей Брянцев

Припев:

А вместо Cолнца — по утрам глаза твои;

А вместо неба наше счастье на двоих.

И это все боюсь я выронить, разбить;

Хочу любить, тебя любить.

А у вина такой же мягких вкус,

И как приятно по тебе сходить с ума.

Тебя любить я заново учусь,

И узнавать духов твоих дурман.

По телу дрожь, во огне душа горит;

А рядом, ты, и наше счастье-безлимит.

Припев:

А вместо Cолнца — по утрам глаза твои;

А вместо неба наше счастье на двоих.

И это все боюсь я выронить, разбить;

Хочу любить, тебя любить.

Я был один, себя не обмануть.

По грани шел и на краю стоял.

Мне очень часто хочется уснуть

И слышать только то, что ты моя.

По телу дрожь, во огне душа горит,

А рядом ты и наше счастье-безлимит.

Припев:

А вместо Cолнца — по утрам глаза твои;

А вместо неба наше счастье на двоих.

И это все боюсь я выронить, разбить;

Хочу любить, тебя любить.

Припев:

А вместо Cолнца — по утрам глаза твои;

А вместо неба наше счастье на двоих.

И это все боюсь я выронить, разбить;

Хочу любить, тебя любить.

Приспів:

А замість Сонця — вранці очі твої;

А замість неба наше щастя на двох.

І все боюся я виронити, розбити;

Хочу кохати, тебе кохати.

А у вина такий ж м'який смак,

І як приємно по тебе сходити з розуму.

Тебе любити я знову вчуся,

І пізнавати духів твоїх дурман.

По тілу тремтіння, у вогні душа горить;

А рядом, ти, і наше щастя-безліміт.

Приспів:

А замість Сонця — вранці очі твої;

А замість неба наше щастя на двох.

І все боюся я виронити, розбити;

Хочу кохати, тебе кохати.

Я був один, себе не обдурити.

По грані йшов і на краю стояв.

Мені дуже часто хочеться заснути

І чути тільки те, що ти моя.

По тілу тремтіння, у вогні душа горить,

А рядом ти і наше щастя-безліміт.

Приспів:

А замість Сонця — вранці очі твої;

А замість неба наше щастя на двох.

І все боюся я виронити, розбити;

Хочу кохати, тебе кохати.

Приспів:

А замість Сонця — вранці очі твої;

А замість неба наше щастя на двох.

І все боюся я виронити, розбити;

Хочу кохати, тебе кохати.