Вспомни, мама - Александр Марцинкевич, Кабриолет

Ты не грусти, слезинку утри.

Нежная, моя мама.

Если я не права, ты меня прости.

Усталые руки мне на плечи положи.

Вспомни мама, как у детской кроватки,

Ты читала мне сказки,

И нежно шептала:"Моя доченька, расти!"

Вспомни мама!

Вспомни мама!

Я подойду, слезинку утру.

Нежно я прошепчу:

«Ты годы свои мне отдала,

Милая, добрая мама моя!»

Вспомни мама,

Как у детской кроватки,

Ты читала мне сказки,

И нежно шептала:"Моя доченька расти!"

Вспомни мама!

Ти не журись, сльозинку вранці.

Ніжна, моя мамо.

Якщо я не права, ти мене вибач.

Втомлені руки мені на плечі поклади.

Згадай мама, як у дитячого ліжечка,

Ти читала мені казки,

І ніжно шепотіла:"Моя доню, рости!"

Згадай мамо!

Згадай мамо!

Я підійду, сльозинку ранком.

Ніжно я прошепчу:

«Ти роки свої мені віддала,

Мила, добра моя моя!»

Згадай мамо,

Як у дитячого ліжечка,

Ти читала мені казки,

І ніжно шепотіла:"Моя донечка рости!"

Згадай мамо!