Одинокими бывают... - Александр Марцинкевич, Кабриолет

Я пил бы воду с твоих рук

И путь до встреч да разлук.

Я рисовал бы образ твой

И крик души твоей немой!

Одинокими бывают, если сердце разбивают,

Если улетает правда, то нет пути обратно!

II куплет:

Любовь бывает лишь одна!

Я долго ждал, искал тебя!

А убегал в твои мечты

И даже воздух из моей любви!

Я пил би воду з твоїх рук

І шлях до зустрій та розлук.

Я малював би твій образ

І крик душі твоєї німий!

Самотніми бувають, якщо серце розбивають,

Якщо відлітає правда, то немає шляху назад!

II куплет:

Кохання буває лише одне!

Я довго чекав, шукав тебе!

А втікав у твої мрії

І навіть повітря з моєї любові!