О чём небо плачет - Александр Кутиков

О чем небо плачет и что это значит

Когда ночь видна до самого дна

Когда так легко заглянуть далеко

Разорвать темноту и шагнуть за черту

Измерив собой высоту

По ком плачет небо, когда все нелепо

Не так, как ты ждешь, вокруг — только дождь

Он душу мою удержал на краю

И от боли и зла он отмыл добела

И снова она — как была

Время и дождь, время и дождь

Стирают следы наших бед и побед

И кто вспомнит нас хотя бы раз

Всего лишь через десяток лет

Время и дождь, время и дождь

Стирают и радость, и боль без следа

И все, что есть, там или здесь

Растает словно кристаллик льда

Смешные вопросы — кому светят звезды

Зачем небо нам, а мы — небесам?

Прольет солнца свет, но и он — не ответ

И лишь чья-то рука разведет облака,

Но это потом, а пока…

Время и дождь, время и дождь

Стирают следы наших бед и побед

И кто вспомнит нас хотя бы раз

Всего лишь через десяток лет

Время и дождь, время и дождь

Стирают и радость, и боль без следа

И все, что есть, там или здесь

Растает словно кристаллик льда

Про що небо плаче і що це означає

Коли ніч видно до самого дна

Коли так легко зазирнути далеко

Розірвати темряву і кроти за чорту

Вимірявши собою висоту

По кому плаче небо, коли все безглуздо

Не так, як ти чекаєш, навколо тільки дощ

Він душу мою утримав на краї

І від болю і зла він відмив до білого

І знову вона — як була

Час і дощ, час та дощ

Прають сліди наших бід і перемог

І хто згадає нас хоч би раз

Лише через десяток років

Час і дощ, час та дощ

Прають і радість, і біль без сліду

І все, що є, там чи тут

Розтає ніби кристал льоду

Смішні питання — кому світять зірки

Навіщо небо нам, а ми — небесам?

Проллє сонця світло, але і він - не відповідь

І тільки чиясь рука розведе хмари,

Але це потім, а поки що...

Час і дощ, час та дощ

Прають сліди наших бід і перемог

І хто згадає нас хоч би раз

Лише через десяток років

Час і дощ, час та дощ

Прають і радість, і біль без сліду

І все, що є, там чи тут

Розтає ніби кристал льоду