Отелло - Александр Буйнов

За мной охотится жена, ей всюду чудятся измены.

Она покоя лишена, преследуя меня в три смены.

Я к ней являюсь на приём, с отчётом строго по минутам,

С кем оставался я вдвоём, где улыбнулся я кому-то.

Припев:

Моя ревнивая Отелло, я твой несчастный Дездемон.

Ложусь в кровать твою не смело, давно забыв покой и сон.

Зачем ты полюбить решила и согласилась быть моей.

Уж, лучше б сразу придушила у ЗАГСа, около дверей.

Где потерялся мой платок, кого я ждал за поворотом,

Кто мне костюм погладить мог, я соблазнил опять кого-то.

Кто в телефон вчера дышал, кому я на ночь помолился,

Моя жена — моя душа, как я ещё не застрелился.

Припев:

Моя ревнивая Отелло, я твой несчастный Дездемон.

Ложусь в кровать твою не смело, давно забыв покой и сон.

Зачем ты полюбить решила и согласилась быть моей.

Уж, лучше б сразу придушила у ЗАГСа, около дверей.

Моя ревнивая Отелло, я твой несчастный Дездемон.

Ложусь в кровать твою не смело, давно забыв покой и сон.

Зачем ты полюбить решила и согласилась быть моей.

Уж, лучше б сразу придушила у ЗАГСа, около дверей.

За мною полює дружина, їй всюди вдаються зради.

Вона спокою позбавлена, переслідуючи мене в три зміни.

Я до неї є на прийом, зі звітом строго по хвилинах,

З ким залишався я удвох, де посміхнувся я комусь.

Приспів:

Моя ревнива Отелло, я твій нещасний Дездемон.

Лягаю в ліжко твою не сміливо, давно забувши спокій і сон.

Навіщо ти полюбити вирішила і погодилася бути моєю.

Вже, краще б одразу придушила біля ЗАГСу, біля дверей.

Де загубилася моя хустка, кого я чекав за поворотом,

Хто мені костюм погладити міг, я спокусив знову когось.

Хто в телефон вчора дихав, кому я на ніч помолився,

Моя дружина — моя душа, як я ще не застрелився.

Приспів:

Моя ревнива Отелло, я твій нещасний Дездемон.

Лягаю в ліжко твою не сміливо, давно забувши спокій і сон.

Навіщо ти полюбити вирішила і погодилася бути моєю.

Вже, краще б одразу придушила біля ЗАГСу, біля дверей.

Моя ревнива Отелло, я твій нещасний Дездемон.

Лягаю в ліжко твою не сміливо, давно забувши спокій і сон.

Навіщо ти полюбити вирішила і погодилася бути моєю.

Вже, краще б одразу придушила біля ЗАГСу, біля дверей.