La Cancion de Las Cigarras - Alberto Cortez

Oye el niño boquiabierto

la canción de las cigarras,

la canción de las cigarras,

la canción de las cigarras.

Niño la tabla del cinco…

Repita toda la tabla…

Dígame niño, ¿qué comen

árboles, hierbas y plantas?.

Conjugue el verbo «„callarse“»…

niño salga a la pizarra…

y escriba cuarenta veces:

«„Yo no sé nada de nada“».

Y el niño escucha suspenso,

la canción de las cigarras,

la canción de las cigarras,

la canción de las cigarras.

«„Niño, no cruces la calle…

Niño, te quedas en casa…

Niño, silencio, no grites…

Niño, la puerta, no salgas…

Niño, la sopa está fría…

Niño, no sé qué te pasa…

Niño, ¡qué mal educado…

cuando hablo yo, tú te callas!.“»

Y el niño escucha perplejo

la canción de las cigarras,

la canción de las cigarras,

la canción de las cigarras.

«„Niño, no digas mentiras…

Niño, levanta la cara…

Niño, no toques los libros…

Niño, cierra la ventana…

Niño, no pises el barro…

pero niño, ¡por Dios, que te manchas…

Niño inútil, niño tonto…

que no sirves para nada…“»

Y el pobre niño no entiende

la canción de las cigarras,

la canción de las cigarras,

la canción de las cigarras.

Pasará el tiempo y el niño

pensará en una muchacha.

Se dejará la inocencia,

Dios sabe, dónde olvidada.

Venderá por cuatro cuartos,

la libertad, la esperanza.

Tendrá un amor y unos hijos,

tendrá un jornal y una casa.

Y sin darse apenas cuenta,

como por arte de magia,

este pobrecito niño

se convertirá en cigarra.

Гей, роззявлене дитя

пісня цикад,

пісня цикад,

пісня цикад

Дитина стіл з п'яти...

Повторити всю таблицю...

Скажи мені, дитино, що ти їси

дерева, трави і рослини?

Відмініть дієслово «„callarse“»…

хлопчик вийде до дошки...

і пишіть сорок разів:

««Я взагалі нічого не знаю»».

А дитина в напрузі слухає,

пісня цикад,

пісня цикад,

пісня цикад

«Дитина, не переходь вулицю...

Дитино, ти сиди вдома...

Дитина, тихо, не кричи...

Хлопче, двері, не виходь...

Хлопчик, суп холодний...

Хлопче, я не знаю, що з тобою...

Дитино, як нечемно...

Коли я говорю, ти мовчи!»

А хлопець розгублено слухає

пісня цикад,

пісня цикад,

пісня цикад

«Хлопче, не бреши...

Хлопче, підійми обличчя...

Дитино, не чіпай книжки...

Хлопче, зачини вікно...

Хлопче, не ступай на багнюку...

але дитино, ти, ей-богу, плямуєш...

непотрібна дитина, дурна дитина...

що ти марний...""

А бідна дитина не розуміє

пісня цикад,

пісня цикад,

пісня цикад

Пройде час і дитина

він подумає про дівчину.

Невинність залишиться,

Бог знає де забули.

Він продасть за чотири квартали,

свобода, надія.

У нього буде любов і діти,

він матиме платню і будинок.

І не усвідомлюючи того,

як за помахом чарівної палички,

цей бідний маленький хлопчик

воно стане цикадою.