Hay un Niño en Cada Hombre - Alberto Cortez

Hay un niño en cada hombre

Si no se quiere perderlo

Y es él, quien siempre se asoma

Al balcón de los consuelos

Quien nos devuelve los años

De niño de carne y huesos

Esos años de la infancia

Esos años de los sueños

A ese niño en cada hombre

Que todavía conservo

Yo quiero decirle cosas

Que a mis amigos no puedo

Hablarle pausadamente

Como si fuera un abuelo

De las piedras del camino

De lo malo y de lo bueno

Quiero decirle, que andando

Me he encontrado sin quererlo

Con seres que sólo hablan

El lenguaje de los cuervos

Que no les importa nada

Más que su vientre y su sexo

Y que son burla y el desprecio

Quiero decirle a mi niño

Que no se quede con ellos

Ni tampoco con los otros

Que están en el otro extremo

A la espera de un milagro

Sin hacer nada por ello

Y que bajan la cabeza

Al azote de los vientos

Con más temor que prudencia

Con menos asco que miedo

Expertos en calcetines

Aunque lleven agujeros

Que ni siquiera se atreven

A mirarse en un espejo

Consumidores mediocres

Por los cielos de los cielos

De la carrera asustada

De las liebres y los ciervos

Quiero decirle a mi niño

Que no se quede con ellos

Porque hay otros seres

Que son amigos del viento

Que ni conocen siquiera

El lenguaje de los cuervos

Y que siguen adelante

Como los buenos recuerdos

Quiero decirle a mi niño

Que debe ser como ellos

(nana)

No te duermas niño

No te duermas, no

Yo te necesito

En mi corazón

Hay un niño en cada hombre

Si no se quiere perderlo

Y es él quien siempre se asoma

Al balcón de los consuelos

Hay un niño en cada hombre

Que todavía conservo

Y a quien yo le digo cosas

Como si fuera un abuelo

Y es él quien, al fin y al cabo

Me va mostrando el sendero

У кожній людині є дитина

Якщо ви не хочете його втратити

І саме він завжди з’являється

На балкон розрад

Хто повертає нам роки

Дитина з плоті та кісток

Ті дитячі роки

ті роки мрій

До тієї дитини в кожній людині

що я все ще маю

Я хочу сказати тобі речі

що я не можу своїм друзям

говорити з ним повільно

ніби він дід

З каміння дороги

Про погане і хороше

Я хочу йому сказати, що гуляю

Я знайшов себе, не бажаючи цього

З істотами, які тільки говорять

Мова ворон

Що їм ні до чого байдуже

Більше, ніж її живіт і її секс

А вони — насмішка і зневага

Я хочу сказати своїй дитині

Не залишайся з ними

Ні з іншими

які знаходяться на іншому кінці

в очікуванні чуда

нічого для цього не роблячи

І опускають голови

Під пориви вітрів

Більше страху, ніж розсудливості

з меншою огидою, ніж страхом

фахівці з шкарпеток

навіть якщо вони мають дірки

Що навіть не наважуються

Дивитися в дзеркало

посередні споживачі

Небесами небес

Від переляканого бігу

Про зайців і оленів

Я хочу сказати своїй дитині

Не залишайся з ними

тому що є інші істоти

які друзі вітру

що вони навіть не знають

Мова ворон

І що вони продовжуються

як хороші спогади

Я хочу сказати своїй дитині

це повинно бути як вони

(колискова)

не засинай дитино

Не заснути, ні

ти потрібна мені

В моєму серці

У кожній людині є дитина

Якщо ви не хочете його втратити

І саме він завжди з’являється

На балкон розрад

У кожній людині є дитина

що я все ще маю

І кому я щось кажу?

ніби він дід

І це він, зрештою

Це показує мені шлях