El farol de una calle cualquiera - Alberto Cortez

El farol de una calle cualquiera,

de una ciudad cualquiera,

ve tanta gente pasar…

unos mascando su odio…

otros amando, detrás…

unos que son poderosos

y otros que son, nada más.

El farol de una calle cualquiera,

de una ciudad cualquiera,

ve tanta gente pasar…

unos que ríen a voces,

otros que ríen, nomás…

unos que aprietan el alma,

para no echarse a llorar.

Al farol de una calle cualquiera,

de una ciudad cualquiera,

le quisiera preguntar:

«„¿Por qué los hombres, aveces,

sin detenerse a dudar,

le tiran piedras y apagan

su corazón de metal?“».

El farol de una calle cualquiera,

de una ciudad cualquiera,

me podría contestar

que: «„En todas partes hay hombres

que pretenden apagar

la luz que más les alumbra

en su oscuro caminar“».

Yo también le he tirado mi piedra

al farol de una calle cualquiera.

Muchos son los culpables y a veces,

pocos son los que sienten vergüenza.

El farol de una calle cualquiera,

de una ciudad cualquiera,

ve tanta gente pasar,

unas que venden amores…

otros que van a comprar…

las unas, llevan colores

y los otros, soledad.

El farol de una calle cualquiera,

de una ciudad cualquiera,

ve tanta gente pasar…

algún borracho cantando…

nada más que por cantar…

y otro borracho que tiene

muchas cosas que olvidar.

Yo también le he cantado mi copla

al farol de una calle cualquiera.

Yo también me perdí en una copa,

por tratar de quemar una pena.

El farol de una calle cualquiera,

de una ciudad cualquiera,

ve tantas cosas pasar…

Cosas que son de la gente,

gentes que son, nada más…

Unos llegan y se quedan

y otros llegan y se van.

Ліхтар будь-якої вулиці,

з будь-якого міста,

бачу, як багато людей проходить повз...

дехто жує свою ненависть...

інші люблячі, позаду...

ті, які є потужними

та інші, які є, нічого більше.

Ліхтар будь-якої вулиці,

з будь-якого міста,

бачу, як багато людей проходить повз...

деякі, хто сміється вголос,

інші, які сміються, просто...

такі, що стискають душу,

щоб не плакати.

До ліхтаря будь-якої вулиці,

з будь-якого міста,

Я хотів би запитати вас:

«Чому чоловіки іноді,

не перестаючи сумніватися,

кидають каміння і вимикають

його металеве серце?

Ліхтар будь-якої вулиці,

з будь-якого міста,

не могли б ви мені відповісти

що: «Скрізь є чоловіки

які вони мають намір вимкнути

світло, яке освітлює їх найбільше

у своїй темній ході»».

Я теж кинув свій камінь

до ліхтаря будь-якої вулиці.

Багато хто винен, а іноді,

Мало хто відчуває сором.

Ліхтар будь-якої вулиці,

з будь-якого міста,

бачу так багато людей,

деякі, що продають любов...

інші, хто збирається купити...

деякі мають кольори

а інші — самотність.

Ліхтар будь-якої вулиці,

з будь-якого міста,

бачу, як багато людей проходить повз...

якийсь п'яний спів...

не більше ніж співати...

і ще один п'яний хто має

багато речей, які потрібно забути

Я також співав свою коплу

до ліхтаря будь-якої вулиці.

Я теж заблукав у випивці,

за спробу спалити пенальті.

Ліхтар будь-якої вулиці,

з будь-якого міста,

бачу, як багато всього відбувається...

Речі, які належать людям,

люди, якими вони є, більше нічого...

Деякі приходять і залишаються

а інші приходять і йдуть.