Como La Marea - Alberto Cortez

Una mañana de sol

Al abrir la primavera

Con el alma en bandolera

Se marchó

Habló de ser o no ser;

La costumbre traicionera

Nos anula lo que queda

Por saber

Y es preciso liberar

Al vuelo, todas las plumas

Y dejar que se consuma

La ansiedad

Lo tienes que comprender;

Y ya no dijo más nada

Dejó la llave en la entrada

Y se fue

Como la marea

Se fue de mi playa

Como la marea

Removió la arena

Y apuró mis penas

Como la marea

Vi que se alejaba

Y a mí me dejaba

La dura tarea

De apagar los sueños

Y desvanecerlos

Como la marea

Como la marea

Se fue de repente

Como la marea

Empezó el hastío

A llenar vacíos

De cualquier manera

A dejar abierta

El alma y la puerta

Para que volviera

Como la marea

Para que volviera

Como la marea

Una mañana de sol

Al cerrar la primavera

Con el alma en bandolera

Regresó

Habló de soledad

Que venía de un fracaso;

Que podía entre mis brazos

Olvidar

Que quería reponer

Lo que me había quitado;

Que jamás me había dejado

De querer

«„Ahora ya puedes confiar“»

«„Ya no habrá más despedidas“»

«„Ya no me iré de tu vida

Nunca más“»

Como la marea

Regresó a mi playa

Como la marea

Remojó la arena

Y enjugó mis penas

Como la marea

Abrió la ventana

Que dejó cerrada

La mañana aquella

Y encendió de nuevo

Mis más caros sueños

Como la marea

Como la marea

Volvió de repente

Como la marea

Y dejó el hastío

De llenar vacíos

De cualquier manera

Atranqué la puerta

Para estar alerta

Que ya no se fuera

Si otra vez quisiera

Que ya no se fuera

Como la marea

сонячний ранок

При відкритті пружини

З душею в патронташі

Він вона пішла

Він говорив про бути чи не бути;

зрадницька звичка

Ми зводимо нанівець те, що залишилося

Знати

А відпускати треба

В польоті все пір'я

І нехай догорить

Тривога

Ви повинні це зрозуміти;

І більше нічого не сказав

Він залишив ключ біля входу

І він пішов

як приплив

Він залишив мій пляж

як приплив

розбурхав пісок

І мчав мій сум

як приплив

Я бачив, як він пішов

і він покинув мене

важке завдання

Щоб вимкнути сни

І згаси їх

як приплив

як приплив

він раптово пішов

як приплив

почалася нудьга

щоб заповнити прогалини

У будь-якому випадку

залишити відкритим

Душа і двері

щоб він повернувся

як приплив

щоб він повернувся

як приплив

сонячний ранок

Як весна закривається

З душею в патронташі

Повернення

говорив про самотність

Це сталося через невдачу;

що може між моїми руками

Забути

Що ви хотіли замінити?

Що він у мене забрав;

що ніколи не залишало мене

хотіти

««Тепер можна довіряти»»

««Більше прощань не буде»»

««Я більше не піду з твого життя

Ніколи більше""

як приплив

повернувся на свій пляж

як приплив

намочив пісок

І стер мої печалі

як приплив

відкрив вікно

що залишилося закритим

ранок що

І знову запалив

мої найдорожчі мрії

як приплив

як приплив

раптово повернувся

як приплив

І залишив нудьгу

щоб заповнити прогалини

У будь-якому випадку

Я замкнув двері

бути напоготові

Щоб він більше не пішов

якби знову захотів

Щоб він більше не пішов

як приплив