Alma Mia - Alberto Cortez

Alma mía… cómo pesan en tus alas las ausencias

Cada día van sumando soledades indefensas;

Lejanías, avaricias, ansiedades y desvelos

Y una umbría sensación de irrealidad y desconsuelo

Alma mía… siempre en guardia vigilando mis entornos

Día a día, mitigando los abusos y sobornos

Candilejas que me acosan sin clemencia con su brillo

Y que dejan una extraña sensación en mis sentidos

Alma mía… qué daría por volver a verte libre…

Sin estrías, dolorosas de misiones imposibles

Como antes… por delante de mis sueños y quimeras…

Anhelante… de entregarte como fuera y donde fuera

Alma mía… cualquier día te irás yendo despacito;

Ya no mía… tu energía liberada al infinito…

Con tus velas… portadoras de la luz a todas horas…

Sin estelas… que te duelan, como duelen las de ahora

Alma mía… son tan frías las urgencias cotidianas…

¡qué manía… de invertir cada presente en el mañana!!!

¡qué locura… la premura de vivir en cautiverio!!!

Ataduras… por pavura irracional a los misterios

Alma mía… cuántas veces te he dejado abandonada

En la vía de los trenes que van sólo de pasada

Cicatrices… sacudidas que la vida me ha causado

Infelices… horas grises que los años no han borrado

Alma mía… menos mal que no te entregas derrotada;

Yo diría… que es a causa de seguir enamorada

¡Sensiblera… soñadora… perdedora o tempestiva!!!

¡Compañera… a pesar de los pesares, sigues viva!

Моя душа... як пропуски тяжіють на твоїх крилах

Щодня додається беззахисна самотність;

Віддаленість, жадібність, тривоги і безсоння

І похмуре відчуття нереальності та відчаю

Моя душа... завжди на сторожі, спостерігаючи за своїм оточенням

День у день, пом'якшуючи зловживання та хабарництво

Фари, які безжально мучать мене своєю яскравістю

І що вони залишають дивне відчуття в моїх відчуттях

Моя душа... що б я віддав, щоб знову побачити тебе вільною...

Немає болючих розтяжок

Як колись… попереду моїх мрій і химер…

Прагнення... віддати себе таким, яким він був і там, де він був

Моя душа... будь-який день ти підеш повільно;

Більше не моя... твоя енергія вивільнена до нескінченності...

З вашими свічками... носіями світла в усі години...

Без стежок... що болять, як болять теперішні

Моя душа... щоденні потреби такі холодні...

Яка манія... кожен подарунок вкладати в завтра!!!

яке божевілля... порив жити в неволі!!!

Зв'язки... через ірраціональний страх перед таємницями

Душе моя... скільки разів я кидав тебе

На колії поїзди ходять тільки попутні

Шрами... поштовхи, які завдало мені життя

Нещасливі… сірі години, які не стерли роки

Моя душа... слава богу, що ти не здаєшся переможеною;

Я б сказав... це через те, що я все ще закоханий

Чутливий... мрійливий... невдаха чи бурхливий!!!

Партнер... незважаючи на печалі, ти все ще живий!