Ничей - Альберт Асадуллин

Я был, словно ветер над морем, ничей, ничей,

Ничей, как бегущий по скалам ручей, ничей,

Ничей, как сверканье рассветных лучей,

Ничей, словно звезды холодных ночей,

Ничей, ничей.

Но тот, кто ничей, тот несчастен, всегда ничей,

Как небо без птицы, без рыбы вода — ничей.

Но тот, кто ничей, пропадет без следа,

Как, чиркнув по черному небу, звезда,

Звезда, звезда.

Припев:

На счастье мне или на горе,

На радость или на беду,

Тебя мне вытолкнуло море,

Как будто мокрую звезду.

Скажу глазами виновато,

Скажу и морем и листвой —

Прости, что был ничьим когда-то,

Прости, что был ничьим когда-то,

Но я теперь, как море, твой,

Я твой!

Но ты мне не шепчешь в ответ: «Я твоя, твоя!»

Ты гордая тем, что одна и ничья, ничья…

Но тот, кто ничей, пропадет без следа,

Как, чиркнув по черному небу, звезда,

Звезда, звезда.

Пускай ты совсем не приходишь ко мне, ко мне.

Пишу тебе письма веслом на волне, волне.

Ты на берег выйди и чаек лови,

Как будто летящие письма любви,

Любви.

Припев:

На счастье мне или на горе,

На радость или на беду,

Тебя мне вытолкнуло море,

Как будто мокрую звезду.

Скажу глазами виновато,

Скажу и небом и листвой —

Прости, что был ничьим когда-то,

Прости, что был ничьим когда-то,

Но я теперь, как море, твой,

Я твой!

Я був, немов вітер над морем, нічий, нічий,

Нічого, як струмок, що біжить по скелях, нічий,

Нічого, як виблискування світанкових променів,

Нічого, немов зірки холодних ночей,

Нічого, нічого.

Але той, хто нічий, той нещасний, завжди нічий,

Як небо без птаха, без риби вода — нічий.

Але той, хто нічий, пропаде без сліду,

Як, чиркнувши по чорному небу, зірка,

Зірка, зірка.

Приспів:

На щастя мені чи на горі,

На радість або на біду,

Тебе мені виштовхнуло море,

Мов мокру зірку.

Скажу очима винно,

Скажу і морем і листвою —

Вибач, що був нічиїм колись,

Вибач, що був нічиїм колись,

Але я тепер, як море, твій,

Я твій!

Але ти мені не шепочеш у відповідь: «Я твоя, твоя!»

Ти горда тим, що одна і нічия, нічия…

Але той, хто нічий, пропаде без сліду,

Як, чиркнувши по чорному небу, зірка,

Зірка, зірка.

Нехай ти зовсім не приходиш до мене, до мене.

Пишу тобі листи веслом на хвилі.

Ти на берег вийди і чайок лови,

Наче листя любові, що летять,

Кохання.

Приспів:

На щастя мені чи на горі,

На радість або на біду,

Тебе мені виштовхнуло море,

Мов мокру зірку.

Скажу очима винно,

Скажу і небом і листою —

Вибач, що був нічиїм колись,

Вибач, що був нічиїм колись,

Але я тепер, як море, твій,

Я твій!