Мальчик с девочкой дружил - Альберт Асадуллин

Как товарищ, как знакомый,

Как приятель, он не раз

Провожал ее до дома,

До калитки в поздний час.

Очень часто с нею вместе

Он ходил на стадион.

но о ней как о невесте

Никогда не думал он.

Мальчик с девочкой дружил,

Мальчик дружбой дорожил.

Открывают дверь соседи,

Улыбаются: «Привет!

Если ты за Таней, Федя,

То невесты дома нет!»

Стоит вместе появиться,

За спиной уже: «Хи-хи!

Иванов решил жениться.

Записался в женихи!»

Мальчик с девочкой дружил,

Мальчик дружбой дорожил.

И не думал он влюбляться

И не знал до этих пор,

Что он будет называться

Глупым словом «ухажер»!

Чистой, честной и открытой

Дружба мальчика была.

А теперь она забыта!

А теперь она прошла.

Як товариш, як знайомий,

Як приятель, він не раз

Проводив її додому,

До хвіртки в пізню годину.

Дуже часто з нею разом

Він ходив на стадіон.

але про неї як про наречену

Ніколи не думав він.

Хлопчик із дівчинкою дружив,

Хлопчик дружбою дорожив.

Відчиняють двері сусіди,

Усміхаються: «Привіт!

Якщо ти за Таней, Федю,

То нареченої вдома немає!»

Варто разом з'явитися,

За спиною вже: «Хі-хі!

Іванов вирішив одружитися.

Записався в женихи!»

Хлопчик із дівчинкою дружив,

Хлопчик дружбою дорожив.

І не думав він закохуватися

І не знав до цього часу,

Що він буде називатися

Дурним словом «залицяльник»!

Чистою, чесною та відкритою

Дружба була.

А тепер вона забута!

А тепер вона пройшла.