Сияй, Ташкент, звезда Востока - Альберт Асадуллин

Есть на Востоке добрый город в кольце садов, в кольце огней

Он по особенному дорог бескрайней Родине моей

Он весело и чернооко глядит со смуглого чела

Сияй Ташкент — звезда Востока — столица дружбы и тепла

Сияй Ташкент, сияй Ташкент — звезда Востока

Столица дружбы и тепла

Когда война опустошала и разрушала города

Его земля теплом дышала, звала, звала друзей сюда

Чьё сердце было одиноко, к тому надежда здесь пришла

Сияй Ташкент — звезда Востока — столица дружбы и тепла

Сияй Ташкент, сияй Ташкент — звезда Востока

Столица дружбы и тепла

Когда угрюмая стихия под ним сломала пол-Земли

Была с ним рядом вся Россия и все республики мои

Горит сто тысячами окон, вершит высокие дела

Сияй Ташкент — звезда Востока — столица дружбы и тепла

Сияй Ташкент, сияй Ташкент — звезда востока

Столица дружбы и тепла

Є на Сході добре місто в кільці садів, в кільці вогнів

Він по особливому доріг безмежній Батьківщині моєї

Він весело і чорнооко дивиться зі смаглявого чола

Сіяй Ташкент — зірка Сходу — столиця дружби та тепла

Сій Ташкент, сяй Ташкент — зірка Сходу

Столиця дружби та тепла

Коли війна спустошувала і руйнувала міста

Його земля теплом дихала, кликала, кликала друзів сюди

Чиє серце було самотнє, тому надія тут прийшла

Сіяй Ташкент — зірка Сходу — столиця дружби та тепла

Сій Ташкент, сяй Ташкент — зірка Сходу

Столиця дружби та тепла

Коли похмура стихія під ним зламала пів Землі

Була з ним поруч вся Росія і всі республіки мої

Горить сто тисячами вікон, вершить високі справи

Сіяй Ташкент — зірка Сходу — столиця дружби та тепла

Сій Ташкент, сяй Ташкент — зірка сходу

Столиця дружби та тепла