Дорога без конца - Альберт Асадуллин

Кто породнил нашу жизнь

С дорогой без конца?

Только любовь, только любовь.

Кто повенчал в этом мире

Песню и певца?

Только любовь, только любовь.

Дорога без конца,

Дорога без начала и конца.

Всегда в толпе,

Всегда один из многих.

Но вернее многих ты Любишь песни и цветы,

Любишь вкус воды и хлеба,

И подолгу смотришь в небо,

И никто тебя не ждёт.

Дорога без конца,

Дорога без начала и конца.

Свисти, как птица,

И не жди награды.

Нет на свете тишины,

Только плач твоей струны,

Только вечность дарит звуки,

Да в груди огонь жестокий,

Твой единственный огонь

Кто подсказал

Эту музыку твоей душе?

Только любовь, только любовь.

Кто повторит

Тихим голосом твои слова?

Только любовь, только любовь.

Дорога без конца.

И музыка, которой нет конца,

Они тебя вовеки не обманут.

Ну, а если спросят вдруг,

Где любимая и друг,

Промолчи в ответ с улыбкой,

Пусть никто не видит сердце

Поседевшим от разлук.

Дорога без конца,

Она когда-то выбрала тебя,

Твои шаги, твою печаль и песню.

Только вот идти по ней

С каждым шагом всё больней,

С каждой ночью всё светлее,

С каждым словом всё смертельней,

С каждой песней всё трудней!

Дорога без конца,

Дорога без начала и конца.

Дорога без конца…

Хто породив наше життя

З дорогою без кінця?

Тільки кохання, тільки кохання.

Хто повінчав у цьому світі

Пісню та співця?

Тільки кохання, тільки кохання.

Дорога без кінця,

Дорога без початку і кінця.

Завжди в натовпі,

Завжди один із багатьох.

Але вірніше багатьох ти Любиш пісні і квіти,

Любиш смак води та хліба,

І подовгу дивишся в небо,

І ніхто тебе не чекає.

Дорога без кінця,

Дорога без початку і кінця.

Свисті, як птах,

І не жди нагороди.

Немає на світі тиші,

Тільки плач твоєї струни,

Тільки вічність дарує звуки,

Так в груди вогонь жорстокий,

Твій єдиний вогонь

Хто підказав

Цю музику твоїй душі?

Тільки кохання, тільки кохання.

Хто повторить

Тихим голосом твої слова?

Тільки кохання, тільки кохання.

Дорога без кінця.

І музика, якій немає кінця,

Вони тебе навіки не обдурять.

Ну, а якщо запитають раптом,

Де кохана і друг,

Промовчи у відповідь з посмішкою,

Нехай ніхто не бачить серце

Посивілим від розлук.

Дорога без кінця,

Вона колись обрала тебе,

Твої кроки, твій смуток і пісню.

Тільки ось іти по ній

З кожним кроком все болючіше,

Кожної ночі все світліше,

З кожним словом все смертельніше,

З кожною піснею все важче!

Дорога без кінця,

Дорога без початку і кінця.

Дорога без кінця…