Zum allerletzten Mal - Alarmsignal

Und während wir von einem Termin zum nächsten hetzen,

wer hat da noch Zeit auf Mutter Erde zu achten?

Während die Luft dicker wird und das Wasser saurer,

sogar der Bienenhonig nimmt den metallischen Geschmack von

Radioaktivität an.

Es wird immer schlimmer, schneller und schneller.

Die Zeit der Vorbereitung ist abgelaufen, es heißt jetzt:

Zukunft kaufen, Zukunft verkaufen.

Bis keine Zukunft mehr da ist!

Naiv so wie ein kleines Kind,

quietsch vergnügt und völlig blind.

Ja so gehn wir durch die Welt,

weil man das für das Beste hält.

Doch wenn die Erde sich erhebt

und uns alle niederfegt.

Scheint die Sonne zum allerletzen Mal.

Zum allerletzen Mal.

Zum allerletzen Mal.

Den Kopf erhoben, stets im Wind.

So arrogant, dass es schon stinkt.

In den Köpfen finstere Nacht,

dass es selbst das stärkste Herz einmacht.

Doch wenn die Erde sich erst rächt

und uns alle niederdrescht.

Dann scheint die Sonne zum allerletzen Mal.

Zum allerletzen Mal.

Zum allerletzen Mal.

Zum allerletzen Mal.

Zum allerletzen Mal.

Zum allerletzen Mal.

І поки ми поспішаємо від однієї зустрічі до іншої,

хто встигає звернути увагу на матінку землю?

Коли повітря стає густішим, а вода кислою,

навіть мед знімає металевий присмак

радіоактивність на.

Дедалі гірше, все швидше і швидше.

Час підготовки закінчився, тепер написано:

Купуйте майбутнє, продавайте майбутнє.

Поки немає майбутнього!

Наївна, як маленька дитина

скрипучий щасливий і зовсім сліпий.

Так, так ми йдемо світом,

тому що ти вважаєш, що це найкраще.

Але коли підіймається земля

і змітає нас усіх.

Сонце світить востаннє.

В останній раз.

В останній раз.

Голову вгору, завжди на вітрі.

Настільки зарозумілі, що аж смердить.

В головах темна ніч,

що це може навіть найсильніше серце.

Але колись земля помститься

і побив нас усіх

Тоді сонце світить в останній раз.

В останній раз.

В останній раз.

В останній раз.

В останній раз.

В останній раз.