Anna vreizh - Alan Simon, Cecile Corbel

Le soleil m’abandonne

Et la mort me fredonne

La chanson de l’hiver

Et je revois mon père

Je revois son visage

Me sourire, enfant sage

Dans le ciel d’Italie, trois étoiles pleurent encore

Dans la chambre mortuaire tapissée de soie d’or

Le seigneur de l’Hermine fit embaumer mon corps

Da Vreizh e profan ma c’hal’n

Je laisse mon cœur en Bretagne

Ici

Les soleils chimériques ont emporté mes rêves

Je vous laisse un jardin, un matin, une trêve

Et j’entends la complainte

De la reine défunte

De ce petit vaisseau où repose mon cœur

Je demande aux Bretons de ne plus avoir peur

Moi la fille de l’Armor

Je ne crains pas la mort

Da Vreizh e profan ma c’hal’n

Je laisse mon cœur en Bretagne

Ici

Et je porte couronne

Et je porte un fardeau

Par les chemins de France

En signe d’allégeance

Se sont agenouillés ceux qui m’avaient trahie

Da Vreizh e profan ma c’hal’n

Je laisse mon cœur en Bretagne

Ici

Сонце покидає мене

І смерть гуде мені

Пісня зими

І я знову бачу свого батька

Я знову бачу його обличчя

Посміхнись мені, добра дитина

На небі Італії досі плачуть три зірки

У поховальній камері обшита золотим шовком

Господь Герміни забальзамував моє тіло

Da Vreizh e profan ma c'hal'n

Я залишаю своє серце в Бретані

Саме тут

Химерні сонця забрали мої мрії

Залишаю тобі сад, ранок, перемир'я

І я чую лемент

Про померлу королеву

Про цю маленьку посудину, де спочиває моє серце

Прошу бретонців більше не боятися

Me Armor Girl

Я не боюся смерті

Da Vreizh e profan ma c'hal'n

Я залишаю своє серце в Бретані

Саме тут

І я ношу корону

А я ношу тягар

Шляхами Франції

На знак вірності

Стали на коліна ті, хто мене зрадив

Da Vreizh e profan ma c'hal'n

Я залишаю своє серце в Бретані

Саме тут