Petit - Alain Souchon

Le soleil est p’tit

Les nuages sont p’tits

L’endroit où j’vis

C’est p’tit, c’est trop p’tit

On prend l’air, surpris

C’est vrai qu’l’amour qu’on vit

De loin il faisait plus agrandi

Capitaine Némo

Où il est, ton cargo?

Tu vois: on s’lèche plus l’museau

Avant on s’caressait l’cœur

On s’donnait des fleurs

On aurait dit comme un peu l’bonheur

Maintenant, l’dépliant s’déplie

La lune est dans l’cagibi

Et la vie s’vide petit à petit

Tout ça c’est tout p’tit, tout p’tit, tout p’tit

Tout ça pas grand, pas gros

Déjà, on s’lèche plus l’museau

Demain, tellement classique

Avec ou sans pépites

Tu proposes que des choses tellement petites

Mais quelque part, cachés

Engloutis, coulés

Des mots d’amour sont abimés

Aujourd’hui, nous deux, c’est trop p’tit

Nous deux, maintenant, c’est zéro

Tu vois: on s’lèche plus l’museau

Le soleil est p’tit

Les nuages sont p’tits

L’endroit où j’vis c’est p’tit, c’est trop p’tit

De loin il faisait plus agrandi

Tu vois: on s’lèche plus l’museau…

Сонце маленьке

Хмари маленькі

Місце, де я живу

Це мало, це занадто мало

Піднімаємо повітря, здивовані

Це правда, що любов ми живемо

Здалеку це виглядало більш збільшеним

Капітан Немо

Де ваше вантажне судно?

Бачиш: більше не облизуємо носа

Раніше ми пестили серця один одного

Ми дарували один одному квіти

Це було схоже на маленьке щастя

Зараз листівка розгортається

Місяць у кабінці

І життя поволі спустошується

Все це дуже мало, дуже мало, дуже мало

Все це не велике, не велике

Вже й носа не облизуємо

Завтра так класично

З нагетсами чи без

Ви пропонуєте лише такі маленькі речі

Але десь прихований

поглинений, потоплений

Слова кохання пошкоджені

Сьогодні нас удвох це замало

Нас удвох, тепер нуль

Бачиш: більше не облизуємо носа

Сонце маленьке

Хмари маленькі

Місце, де я живу, маленьке, замало

Здалеку це виглядало більш збільшеним

Бачиш: більше не облизуємо носа...