Грязь - Агата Кристи

Ты в первый раз целуешь грязь,

Зависая на ветру,

Ты готовишься упасть,

Набирая высоту.

За высотою - высоту.

Отчего немеют зубы,

Как дрожат от страсти губы,

Ты поймешь, когда поцелуешь грязь.

Кровью брызгая из глаз,

В муке искривляя рот,

Ты в первый раз целуешь грязь,

Набирая оборот.

За оборотом - оборот.

Отчего немеют зубы,

Как дрожат от страсти губы,

Ты поймешь, когда поцелуешь грязь.

Ты увидишь, что напрасно

Называют грязь опасной.

Ты поймешь, когда поцелуешь грязь.

Ти вперше цілуєш бруд,

Зависаючи на вітрі,

Ти готуєшся впасти,

Набираючи висоту.

За висотою – висоту.

Чому німіють зуби,

Як тремтять від пристрасті губи,

Ти зрозумієш, коли поцілуєш бруд.

Кров'ю бризкаючи з очей,

У муці викривляючи рот,

Ти вперше цілуєш бруд,

Набираючи обороту.

За оборотом – оборот.

Чому німіють зуби,

Як тремтять від пристрасті губи,

Ти зрозумієш, коли поцілуєш бруд.

Ти побачиш, що марно

Називають бруд небезпечним.

Ти зрозумієш, коли поцілуєш бруд.