Dorks - Aesop Rock

Question: If I died in my apartment like a rat in a cage

Would the neighbors smell the corpse before the cat ate my face?

I used to floss the albatross like Daddy Kane with the chain

I’m trying to jettison the ballast with the hazardous waste

The kid is comfortably numb, routine a tedious crutch

Steep in a self-imposed Stockholm and Lima in flux

Maybe an occupation popular with demons and ducks

Made any mingling akin to being seasoned and stuffed

It’s a theatre of jumping jellyfish, jealous little sycophants

Miserable and flimsy from the skippies to the pissy pants

Each one separately convinced

They’re sketching with Da Vinci’s hands

Delusion turned the communication to prison camp

You fucking dorks ain’t a threat to the cause

There ain’t a lesson we can learn from the ostensibly lost

I think it’s funny when defendants from identical haunts

Step out the tempest, a measure of what the spectrum involves

Maybe no one cares, party over here, I’ll be over there

Don’t need no help, all by myself

I used to hang around with rappers at the root of the scene

It meant a lot to feel the fugitive community breathe

Maybe to sentimentalize is to be truly naive

I know some shit about your heroes that you wouldn’t believe

I think we’re all a bunch of weirdos on a quest to belong

The songs are echolocation up in impregnable fog

That’s why it’s odd to see a pile of imperfections and flaws

Ascend a pedestal to patronize the rest of the cogs

In a mess of obnoxious fantasy, posturing and pageantry

I ain’t even mad, I’m impressed, shit it’s baffling

God almighty, chop an ivory tower to piano keys

Play your own dirge on the way to surfing maggot beach

You fuckin' dorks ain’t a source of the art

You can’t be cooler than the corners

Where you source all your parts

The poker-faced, all it takes a couple sordid remarks

We let the manticore out, We make the sorcery bark

Life is so unfair, party over here, I’ll be over there

Don’t need no help, all by myself

I view the rattling of sabers like a show to expose

Insecurities exploding in emotional code

When braggadocio to go from mostly jokey to gross

Corrode a homie 'til his probity is notably ghost

Before the hobby was a job, he was a miniature hell

You would wobble round your momma like an infant gazelle

The disillusionment has truly been a difficult pill

But you as anything menacing is a difficult sell

In a whistle and bell-o-rama

Black mollies that dress up like piranha

It’s not even compelling melodrama

It’s a comedy, somebody wanna shop you as a saga

I’m very voluntarily persona non grata

You fuckin' dorks ain’t the leaders we need

This ain’t the medium for divas out to weasel and breed

I’m offin' coffee with the paupers over tea with the queen

Don’t make him show the regency what disobedient means

Heavy load to bear, party over here, I’ll be over there

Don’t need no help, all by myself

Запитання: якби я помер у своїй квартирі, як щур у клітці

Чи відчули б сусіди запах трупа до того, як кіт з’їв моє обличчя?

Раніше я чистив альбатроса зубною ниткою, як тато Кейн ланцюжком

Я намагаюся викинути баласт разом із небезпечними відходами

Дитина комфортно заціпеніла, рутинна нудна милиця

Пориньте в самовільний Стокгольм і Ліму

Можливо, професія, популярна серед демонів і качок

Будь-яке змішування, схоже на приправу та начинку

Це театр медуз, які стрибають, заздрісних маленьких підхалимів

Жалюгідний і хлипкий, від скіпі до брюк

Кожен окремо переконаний

Вони малюють руками Да Вінчі

Омана перетворила зв’язок у табір

Ви, до біса, не загрожуєте справі

Немає жодного уроку, який ми можемо винести з нібито втрачених

Я вважаю, що це смішно, коли підсудні з ідентичних переслідувань

Вийдіть із бурі, вимірюйте що включає в себе спектр

Можливо, нікого не хвилює, вечірка тут, я буду там

Допомога не потрібна, я сам

Раніше я спілкувався з реперами в корені сцени

Це багато означало відчути, як дихає спільнота втікачів

Можливо, сентименталізувати — це бути справді наївним

Я знаю про ваших героїв дещо, у що ви не повірите

Я думаю, що всі ми група диваків, які на квесті на належність

Пісні лунають у неприступному тумані

Ось чому дивно бачити купу недосконалостей і недоліків

Підніміться на п’єдестал, щоб наглядати за рештою гвинтиків

У безладі огидної фантазії, поз і показу

Я навіть не злий, я вражений, це бентежить

Боже всемогутній, рубай вежу зі слонової кістки на клавіші фортепіано

Слухайте власну пісню на шляху до серфінгу на пляжі опаришів

Ви, до біса, не є джерелом мистецтва

Ви не можете бути крутішим за кути

Де ви отримуєте всі свої запчастини

Покерний обличчям, все, що забирає пару жахливих зауважень

Ми випускаємо мантикору, Ми  змушуємо чаклунство гавкати

Життя таке несправедливе, вечірка тут, я буду там

Допомога не потрібна, я сам

Я бачу на брязкіт шабель як на викриття

Небезпека вибухає в емоційному коді

Коли хвастовство перейти від жартівливого до грубого

Роз’їдай коханця, поки його чесність не стане особливо примарою

До того, як хобі було роботою, він був мініатюрним пеклом

Ти б коливався навколо мами, як дитя-газель

Розчарування справді було важкою таблеткою

Але вас, як все загрозливе, важко продати

У свисток і дзвіночок

Чорні моллі, які одягаються, як піраньї

Це навіть не переконлива мелодрама

Це комедія, хтось хоче купити вас як сагу

Я дуже добровільно персона нон грата

Ви, до біса, не ті лідери, які нам потрібні

Це не те середовище для дів, які хочуть ласки і розмножуватися

Я випиваю каву з бідняками за чаєм з королевою

Не змушуйте його показувати регентству, що означає непослух

Важке навантаження, вечірка тут, я буду там

Допомога не потрібна, я сам